У грудні 1929 року в угорському місті Сольнок розпочався гучний судовий процес. Справа стосувалася сусіднього села Надьрев, де поліція розкрила шокуючий злочин: десятки жінок отруювали власних чоловіків.
Між 1911 і 1929 роками понад пів сотні чоловіків загинули від миш’яку. Тоді повідомляли, що під слідством опинилися майже 50 селянок. Згодом їх прозвали творцями ангелів.
Дехто з підсудних отримав смертний вирок, інші провели решту життя за ґратами. Але чому ця історія взагалі стала можливою?
У деталях розбиралися ВСС Україна.
Надьрев: життя під тягарем шлюбів і традицій
Село Надьрев розташоване на берегах Тиси, у виноробному регіоні Куншазі. Тутешнє життя було непростим: шлюби найчастіше укладали не з кохання, а з розрахунку.
Юних дівчат часто видавали заміж за значно старших чоловіків — разом зі шлюбом йшла земля, спадщина і господарські обов’язки. Розлучення ж у ті часи було фактично неможливим.
Домашнє насильство, зрада і приниження залишалися прихованими у стінах сільських хат. І саме в такій атмосфері з’явилася людина, яка пропонувала вихід.
Жужанна Фазекаш: акушерка, яка стала “рятівницею”
У селі не було лікарів, тому більшість медичних питань люди вирішували з Жужанною Фазекаш — акушеркою, яка зналася і на травництві, і на ліках. Вона бачила біль і розпач жінок, які приходили до неї.
Тоді лікарка запропонувала рішення. Цим рішенням була отрута. Фазекаш навчилася виготовляти миш’як, настоюючи липкі паперові смужки від мух у воді. Цей смертельний еліксир почав мандрувати селом.
Згодом, коли справу розслідували, у саду акушерки знайшли закопані флакони з отрутою.
Смерті, які не можна було приховати
Перші підозрілі випадки датуються 1911 роком — саме тоді Фазекаш оселилася в селі. За неповні два десятиліття місцевий цвинтар почав переповнюватися молодими вдівцями та вдовами.
Влада, зрештою, звернула увагу на дивну статистику: занадто багато чоловіків помирали раптово і за схожих обставин.
Коли провели ексгумації, з 50 тіл у 46 знайшли сліди миш’яку. Це вже неможливо було пояснити випадковістю.
У 1919 році поліція прийшла за Фазекаш. Але жандарми не встигли: акушерка випила власну отруту.
Суд у Сольнокові
Справу продовжили без неї. У 1929 році на лаві підсудних опинилися 26 жінок. Вісім засудили до страти, інші отримали довічні або тривалі терміни ув’язнення. Жодна з них так і не розповіла всієї правди.
Чому вони це робили? Версій було кілька. Одні казали про бідність і спокусу швидше отримати спадок. Інші — про ненависть до чоловіків-тиранiв.
Треті згадували про нові почуття: під час Першої світової війни в селі працювали російські військовополонені. Жінки заводили з ними романи, і після повернення чоловіків з фронту не хотіли відмовлятися від свободи та кохання.
За межами Надьрева
Схожі випадки виявили й в сусідніх селах. У Тісакурті теж знаходили миш’як у тілах померлих, хоча ніхто там не поніс покарання. Історики припускають, що жертв могло бути значно більше — до трьох сотень.
Цей кривавий розділ угорської історії поступово загубився у часі. Але досі його згадують як приклад того, як соціальні умови, безправ’я і насильство можуть штовхнути людей на крайні міри.
Марія Гунья, донька чиновника, який допомагав у розслідуванні, згадувала: після тих подій чоловіки в регіоні стали поводитися з жінками значно уважніше й обережніше.
Так Надьрев, маленьке село на Тисі, назавжди увійшло в історію як місце, де жінки обрали смертоносний спосіб звільнитися від нещасливих шлюбів.
Подібні історії нагадують: минуле завжди залишає сліди, навіть тоді, коли здається, що воно давно забуте.
І якщо в угорському Надьреві правда відкрилася лише після десятків смертей, то в Україні сьогодні інші розслідування повертають із забуття трагічні події минулого століття.
У колишньому селі Пужники, що на Тернопільщині, 24 квітня розпочалися масштабні ексгумаційні роботи.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!