На руку корупціонерам? Юристи про законопроект №10242 та загрозу для журналістів

Днями українське суспільство, зокрема й медійників, сколихнула новина про можливе ухвалення законопроекту №10242 щодо посилення кримінальної відповідальності за розповсюдження інформації з електронних реєстрів.

Чимало провідних ЗМІ наголошували: набуття чинності такого закону може поставити під загрозу свободу слова в Україні.

4 грудня Верховна Рада України не підтримала і надіслала на друге читання законопроект 10242. Що відомо про законопроект та які його можливі наслідки у випадку ухвалення, — зібрали головне в матеріалі.

Законопроект 10242: що відомо

Історія із законопроектом не є новою: за основу в першому читанні його прийняли у січі 2024 року.

Проект Закону має на меті внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за розповсюдження інформації з електронних реєстрів, йдеться на порталі ВРУ.

Так, документ передбачає посилення покарання для порушників: їм може загрожувати до восьми років увʼязнення.

При цьому норми про звільнення від відповідальності для викривачів корупції не передбачаються.

Голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у своєму Telegram повідомив, що За законопроект проголосувало лише 213 депутатів, чого замало для ухвалення.

Раніше він також зазначав, що законопроект може суперечити нормам права ЄС, тому його варто зняти з голосування та провести додаткові консультації з партнерами та медійниками, аби зрозуміти, як захистити персональні дані без наступу на права журналістів.

— Журналісти — проти законопроекту №10242. Вже не секрет, що чіткий меседж — не ухвалювати законопроект без додаткових консультацій — прокомунікували з депутатами й наші міжнародні партнери.

30 листопада Путін підписав закон про покарання у вигляді десяти років увʼязнення за передання даних з реєстрів. Законопроект №10242 — практично копіює мету та покарання путінського закону.

Ми впевнені, що хочемо йти шляхом ворога, а не шляхом демократії, на який нам відкрито натякають міжнародні партнери? — додав Юрчишин.

Він також зазначив, що після доопрацювання потрібно розробити адекватний проект з відсиланням до захисту прав викривачів, де важливою є позиція НАЗК.

Читати на тему

Заробили на війні — відпочили у СІЗО. Найгучніші корупційні скандали та як триває їх розслідування

Як просуваються справи корупціонерів? Дивися детальніше в матеріалі.

Відповідальність за інформацію з реєстрів: що не так із законопроектом

Українські медійники закликали нардепів не голосувати за ухвалення законопроекту. Зокрема, до Медіаруху долучилися Свідомі, Bihus.info, ГО Детектор Медіа, Texty.org.ua, Українська Правда, Рубрика тощо.

— Цей законопроект загрожує роботі незалежних журналістів та зусиллям у боротьбі з корупцією, оскільки позбавляє суспільство доступу до важливих даних про державних зрадників та колаборантів, — написали Свідомі.

— Більшість наших розслідувань можуть підпадати під дію законопроекту в такому вигляді, як зараз. Тож розповісти про власника новенького Mercedes чи “крузака” серед посадовців тепер може стати неможливим.

Розповісти, чи дійсно посадовець виїхав з України без належних підстав — теж. Розповісти про звʼязки з РФ — теж.

Хоч інформація і становить великий суспільний інтерес. Все це нагадує спробу створити інструмент для переслідування журналістів, що розповідають про корупцію та зловживання владою, — додали журналісти-розслідувачі Bihus.info.

Юрист Сергій Ланкін ексклюзивно для Вікон пояснив, у чому саме загроза законопроекту №10242 для медійників.

— Суттю цього законопроекту є посилення кримінальної відповідальності за отримання несанкціонованого (тобто всупереч встановленому законом порядку) інформації з інформаційних систем, зокрема державних реєстрів.

Зважаючи на те, що наразі доступ до більшості державних реєстрів обмежений та/або закритий повністю через вимоги воєнного стану, журналістам-розслідувачам доводиться отримувати вказану інформацію від джерел у державних органах, чиї працівники мають до них доступ, зокрема працівників правоохоронних органів.

У разі посилення кримінальної відповідальності за передбачені у законопроекті кримінальні правопорушення — є ризик зловживання правоохоронних органів розслідуваннями та тиску на незалежні спільноти журналістів-розслідувачів, у яких подекуди фігурантами розслідувань стають самі правоохоронці.

Об’єктивної потреби посилювати відповідальність за вказаними статтями, на мою думку, наразі немає, оскільки у правоохоронної системи, як показує практика, відсутня методологія розслідування щодо реальних кіберзлочинів, зокрема тих, що вчиняються державою-агресором щодо нашої державної інфраструктури

Тому цей законопроект можна сприйняти крізь призму спроб утиску незалежної думки та доступу до важливої інформації, яка наразі може перебувати в закритому доступі, але до якої у суспільства присутній великий інтерес, — підкреслив юрист Сергій Ланкін.

Керівниця Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні (ACREC) Оксана Нестеренко у статті УП заявила: викривачі, які повідомляють про корупцію чи інші порушення, можуть опинитися у пастці законопроекту №10242.

Натомість варто забезпечити чіткі гарантії для викривачів злочинів та внести ці правки до законопроекту.

— Уточнити норми статей 361 та 361-2 ККУ. Важливо чітко розмежувати злочинні дії, спрямовані на шкоду, і дії, спрямовані на захист суспільного блага. А також стимулювати прозорість: держава повинна створити умови, за яких викривачі відчуватимуть підтримку, а не загрозу, — пояснила Нестеренко.

Окрім цього, на повторне читання разом із законопроектом відправили іншу важливу ініціативу — про можливість “відкупитися” від покарання. Читай про законопроект №11340, у матеріалі.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!