“Друзі кажуть, у мене депресія. Чи можна вилікувати її без пігулок?”

Відповідає психіатр, сексолог та нарколог Олександр Іванов.

– Депресія – це дуже серйозно. Це основна тема, з якою я працюю вже багато років.

Давайте чітко розмежуємо: сплін – це просто поганий настрій. І є депресія. Це зовсім різні речі.

Коли мені просто сумно, бо премію не дали чи вступив у калюжу – це одна історія. Депресія – це коли понад місяць не можеш пережити позитивну емоцію, ніяк.

Мозок розуміє, що ця подія чудова, а в душі не просто тиша, а таке відчуття: “Ну ще й це!” Тобто емоції або негативні, або їх немає.

Якщо це триває тиждень, то це ще бог із ним.  Якщо два тижні, то вже треба замислитись. Якщо це місяць, то варіант “візьми себе в руки”, повірте, він не працює. Тут уже потрібно знайти спеціаліста: поговорити, розібратися, а якщо й це не працює, то знайти лікаря моєї спеціальності (психіатр – ред.), тільки з однією умовою – хорошого.

На жаль, трапляється, що призначають купу всього різного (при депресії – ред.). Я категоричний противник цього.

Навіть якщо доводиться використовувати медикаментозне лікування, мій підхід дуже простий: якщо я відчуваю, що людині потрібно допомогти медикаментозно, я призначу одну таблетку на тиждень, щоб подивитися, що буде з людиною.

І в жодному разі не насиплю їй купу всього із серії “може, щось допоможе”.

Читати на тему

Знецінення — одна з форм насильства: Дмитро Карпачов пояснив, як воно травмує дитину

Як знецінення позначається на дитині та чому слід уже сьогодні переглянути свій підхід до виховання малечі.

– Чому потрібне медикаментозне лікування?

– Депресивний розлад, як довели американці у 2017 році, це не просто “тобі важко зібратись”, це коли в корі головного мозку з’являються мікроскопічні зони інфекційного запалення. Це дані 2017 року, це журнал The Lancet.

Найсерйозніші видання з медицини це підтверджують. Припустимо, людині зі зламаною ногою ви ж не кажете: “А ну, надів кросівки і швиденько стометрівку побіг, енергійно, і все буде в тебе добре!” Так не буває.

Спочатку ніжку треба “склеїти”, загіпсувати, два-три, а то й чотири місяці відновитися, а потім потихеньку – спочатку з паличкою, потім без палички – ходити, і тільки потім бігти. Так само і з депресією.

Мозок страждає реально, це не байки і не розповіді. Він справді мучиться, і для того, щоб йому повернути нормальний, робочий стан, необхідне призначення медикаментів.

Але, знову ж таки, ми живемо у 21 столітті, і медикаментозне лікування має на меті лише одне – повну соціальну безпеку.

Тобто і машину водити можна, і на роботу ходити, і керувати величезним підприємством, і всім чим завгодно займатися. Це все можна робити одночасно, а не чекати кілька років.

Зараз є чим лікувати, щоб не соромно було. Так, щоб пацієнт вийшов із прийому і наступного дня почав нормальне, повноцінне, соціальне, творче життя, – розповідає Олександр.

Депресію не можна ігнорувати, адже це може призвести до поганих наслідків. Нині, під час пандемії, ми живемо в постійній тривозі, через це збільшується кількість панічних атак у людей.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали про панічні атаки та як їх побороти.