“Подобається дивитися на вбивства російських солдатів та їхні тіла. Чому так і чи це нормально?”

Війна вплинула на емоційний стан кожної людини. Нерідко чуються думки, чи нормально радіти смертям російських солдатів та дивитися на їхні тіла, не приховуючи радощів. Розібратися у цьому допоможе психотерапевтка-супервізорка Валентина Паробій.

Вона розповідає: кожному виду природа заклала механізм не вбивати собі подібних, за винятком захисту. Відповідно, щоб його заблокувати, потрібно дегуманізувати іншу особу. 

Зараз цивільні бачать все переважно очима військових. Психіка не знає — стосується це вас чи ні. Вона готує вас до того, що ви будете воювати.

Психіка робить своєрідний тренінг, аби людина могла дивитися на страждання й мертві тіла. Вона створює таку експозицію, щоб це не викликало огиди, відрази, страху чи опору.

Якщо це заміняє вам медитацію і ви відчуваєте, що так відновлюєтеся, то це нормально. Людина може так задовольняти жагу помсти й думати про перевагу українського народу над армією Росії. 

Читати на тему

Любити, продовжувати будувати та перемагати. Поради психолога, як впоратися з гнівом та люттю

Потрібно дбати спочатку про себе та свою сім’ю і рідних, а вже далі дивитись трохи ширше і намагатись кому ще можемо допомогти.

Чи корисно це?

Потрібно запитати себе: чи це забирає з мого дня час на спілкування, на турботу про себе і своє тіло, на якусь активність, господарство, сім’ю, спорт, посівну тощо? 

Якщо цей час лишається, нехай воно буде як guilty pleasure — вподобання, за яке соромно. Якщо це стає постійним заняттям, треба допомогти психіці відірватися від такої реальності. 

Поради психологині

Дуже терапевтичним буде повернення відчуття контролю хоча б у чомусь. Варто планувати день, активність, робити маленькі речі, які мають значення.

• Зокрема, це означає менше читати соцмережі.

Спробуйте залишити кілька релевантних інформаційних видань. Коли вирішили, що у вас є час вранці, в обід і ввечері, ви зайшли і почитали новини.

• По-друге, якщо є можливість, займайтеся фізичною активністю. Можна прибирати, садити щось, розвантажувати.

Найгірше — це злитися і продовжувати читати страшні історії, продовжувати бути у завмерлому стані.

До речі, раніше ми розповідали, яке повернути контроль над життям — читай у матеріалі.