Викладачка англійської мови
— Найважливішими правилами для вивчення англійської мови людьми 40+ є:
Для цього є вчитель, який послухає, проаналізує твоє мовлення і дасть корисні поради, як його покращити.
Тому, якщо ти прийшов(-ла) на мовні курси чи займаєшся з викладачем індивідуально, запам’ятай:
Практика — твій щасливий квиток в успішне майбутнє, де ти опанував(-ла) англійську.
Я постійно щось повторюю зі своїми учнями. Зокрема, наприкінці заняття ми повторюємо пройдену тему, через два тижні — те, що вивчали раніше. А ще через місяць пишемо невеличкі тести.
Так працює наш мозок, нам треба повторити, щоб краще запам’ятати. Навіть коли ти ходиш вулицею і часто чуєш ту саму англомовну пісню, то кілька слів з неї точно запам’ятаєш.
Крім того, у деяких студентів існує переконання, що вони мають працювати на занятті, а вдома відпочивати. Це неправильний підхід.
Нині у багатьох школах існує така маркетингова стратегія — не задавати домашку. Однак, щоб опанувати англійську, працювати потрібно весь час.
Тут потрібно розуміти, що якщо ми не довіряємо викладачу — це погано. Це заважає йому рухатися далі, бо він витрачає час на пояснення, чому не помиляється.
Мета — це один із найголовніших факторів під час вивчення іноземної мови. Ще перед початком навчання ти маєш чітко усвідомлювати, навіщо це робиш.
До прикладу, під час подорожей хочеш вільно спілкуватися без чиєїсь допомоги. Або англійська тобі потрібна для роботи. Як саме я користуватимуся мовою і яку користь від цього отримаю.
Коли у людини є мета вивчення англійської, всі блоки в голові одразу зникають. Вона розуміє, навіщо їй вчити мову.
Роби те, що тобі говорить викладач. Не перевантажуй себе.
Половина моїх студентів 40+ занадто цілеспрямовані, тож інколи я бачу, як напочатку вони активно виконують завдання, а потім втрачають інтерес, бо втомлюються.
Немає значення, скільки років ти вивчаєш англійську (15 чи 30), важливо, як ти володієш нею. Якщо тебе протестували на рівень Elementary, то потрібно стартувати саме з нього.
Оскільки, якщо почати займатися за середнім рівнем, а твої знання йому не відповідають, ти нічого не розумітимеш. Не зможеш практикувати мовлення. Все здаватиметься складним, нецікавим, і максимум через місяць ти покинеш заняття.
Ти маєш створити собі стресову ситуацію, в якій будеш застосовувати свої знання англійської. До прикладу, якщо збираєшся летіти в подорож, спробуй заговорити англійською в аеропорту на митниці, під час проходження паспортного контролю.
Або якщо нікуди не збираєшся, замов англійською якусь страву в кафе. Можливо, офіціанти зрозуміють, що ти не носій мови, за твоїм акцентом, але практикуватися вкрай необхідно.
Повір, коли ми говоримо і бачимо, що у нас виходить: “О Господи, мене зрозуміли і я зрозумів(-ла) іншу людину!” — це неймовірна мотивація для вивчення мови.
— З досвіду можу сказати, що студент старшого віку розуміє, навіщо опановує мову. Це не та ситуація, коли в підлітковому віці мене змусили батьки, а я хотів поганяти з хлопцями м’яча.
Коли у людини є мета, про що ми згадували на початку, то вивченню англійської вона приділятиме більше часу, їй стане цікаво.
Я помічаю, що студенти старшого віку значно наполегливіші, постійно уточнюють, чи правильно зрозуміли, прочитали, висловили думку.
Все записують, у багатьох чудові конспекти, й тому значно швидше досягають прогресу. А ще більш уважні, можуть зосередитись, їх не треба заспокоювати та доводити, що англійська їм потрібна.
Вони вже мають якусь внутрішню мотивацію, а це насправді дуже допомагає у вивченні мови й проведенні занять. До того ж у студентів 40+ є можливість одразу її активувати.
Оскільки, якщо порівняти з підлітками, яких англійської навчають у школі, таких людей на опанування мови спонукає або робота, або подорожі. Відтак вони можуть одразу перевірити, чи працює їхня англійська, чи ні.
Крім того, якщо ми говоримо про активування мови, тобто виконання певних завдань на “спікінг”, люди дорослого віку можуть спілкуватися по 20–30 хвилин.
Лише тому, що їм є про що поговорити, вони багато знають, досвідчені. Ця зацікавленість чудово сприяє вивченню англійської.
Одразу вчителя запитують: “А як буде це слово, а як інше?” — і завдяки тому, що їм цікаво, запам’ятовують їх краще. Тобто немає такого: з-під палки поговорити про вимираючі види, наприклад.
— Наразі не лише для людей старшого віку, а й усіх студентів застосовують комунікативну методику. Тобто все, що ми вивчаємо, маємо застосувати в говорінні.
Вважаю, що вона не ідеальна, але дуже наближена до неї.
Єдине, що людям 40+, які навчалися ще за системою перекладу “щось вивчаю і відразу перекладаю”, складно перейти на нову. Для них незвично говорити без перекладу: “Як це я не перекладу фразу?”
Я їх добре розумію, тому іноді додаю переклад. Адже коли на занятті людина перебуває у жорсткому стресі: “Я нічого не розумію, ненавиджу цю мову”, це ні до чого хорошого не призведе.
Людина має сприймати матеріал зі спокійним серцем, щоб він краще запам’ятовувався.
Зазначу, що групові заняття не можуть гарантувати індивідуального підходу, бо хтось може вчитися без потреби в перекладі, а іншому, навпаки, потрібна допомога викладача з цим.
І це вже майстерність вчителя — знайти універсальний підхід до всіх студентів.
Також хочу порекомендувати для вивчення слів і їх значень використовувати метод асоціації. Відштовхуватися від того, на що схоже англійське слово чи з яким із твоєї рідної мови воно співзвучне.
Щодо граматики, якщо є переконання, що не володієш філологічним складом розуму, ти — математик і потребуєш спеціальної формули, то такі існують.
Англійську граматику можна вивчати за формулами, до прикладу, будуючи з їхньою допомогою запитання у теперішньому часі.
Тож не буде зайвим завести собі невеличкий блокнот з табличками.
Утім, впадати в крайнощі теж не потрібно. Головне завдання під час вивчення англійської мови — застосовувати здобуті знання у мовленні. Я навіть своїм студентам задаю комунікативні домашні завдання.
— Самостійне вивчення англійської радше більше залежить від обставин, ніж від віку.
Якщо у тебе сім’я, робота, самотужки вчити іноземну мову дуже складно. Але якщо ти налаштований(-а) рішуче, тоді потрібно:
На кшталт того, як ти ходиш на роботу, де, якщо залишишся вдома, тебе звільнять. Так вчиняй і з вивченням англійської.
Потрібно також розуміти, що треба мати неабияку мотивацію, щоб не полишити цю затію через кілька тижнів.
Адже в ситуаціях, коли ти оплатив(-ла) курси англійської наперед і у тебе є вчитель, знаходити стимули та мотивацію легше.
Крім того, в самостійних заняттях відсутня практика. Тож якщо вирішуєш вчити мову самотужки, то підшукай якийсь розмовний клуб.
В Україні є безліч недорогих розмовних клубів із викладачем, потрібно лише гуглити. Він допоможе підкоригувати вимову чи вкаже на помилки.
Коли ми говоримо про мовні курси, то з досвіду скажу, що оптимальна кількість людей для групових занять — шість – вісім осіб.
Так у кожного буде партнер для спілкування, студенти зможуть застосувати вивчене на практиці, а вчитель зможе послухати кожну пару і дати хороший зворотний зв’язок кожному зі студентів.
Карантин і не думає відступати, тож на дистанційне навчання змушені переходити не лише школярі чи студенти, а й ті, хто мріє стати гуру в англійській.
Нещодавно ми розповідали про те, що онлайн-освіта теж може бути якісною. Маєш сумніви? Тоді крокуй за посиланням і дізнавайся про це більше.