Фото Pexels Коли все йде добре, ти чекаєш підступу? Відчуваєш провину за радість, поки навколо страждають інші? Психологи пояснюють, чому багато українців бояться бути щасливими, і розповідають, як повернути собі право на позитивні емоції. Про “заборону на щастя” ми поговорили з фахівцями ГО ЦПД Конфіденс. Коли щастя стає ворогом Коли я відчуваю радість, у мені з’являється сором. Коли починає налагоджуватись життя — чекаю покарання. Наче не маю права бути щасливою… — ці слова знайомі багатьом українцям. Психологиня Діана Костенко пояснює це явище через призму родинних сценаріїв: — Це страх бути щасливою через невідповідність родинній системі. Якщо у вашій родині було багато болю, жертв, втрат, страждань, то ви могли ввібрати ці установки як “норму”. І коли життя починає йти на краще — щось усередині починає опиратися, стає страшно, вмикається внутрішній саботаж. Особливо гостро це питання постає в умовах війни. Психолог Олександра Козловська зазначає: Доволі багато людей поставили своє життя на паузу, перестали радіти. І причина також у тому, що вони вважають це чимось соромним. Фото: Pexels Нейробіологія “звичного поганого” Чому мозок обирає біль замість радості? Психолог Діана Костенко розкриває механізм: — Головне завдання мозку — забезпечити безпеку. Іронія: якщо ваш досвід навчання був пов’язаний із болем, страхом, критикою — мозок вважає це “нормою”. А щастя, підтримка, спокій — “загрозливими”. Фото: Pexels Це підтверджує принцип нейропластичності: — Нейрони, що активуються разом — з’єднуються разом. Якщо дитина часто переживала сором + критику = утворився стійкий зв’язок: “Мене оцінюють → я погана”, “Мене люблять → скоро кинуть”. Як розпізнати страх щастя Психолог Олександра Козловська допомагає відрізнити страх щастя від інших станів: — Якщо ми говоримо про тривожність, то тут домінує очікування небезпеки, яке не обов’язково пов’язане з позитивними емоціями. При депресії людина просто не має ресурсу відчути радість. А ось страх щастя — це коли радість з’являється, але її супроводжує внутрішній опір, тривога, відчуття провини. Типові думки, коли людина боїться щастя: Це занадто добре, щоб бути правдою. Я цього не заслужила. Після білої смуги завжди йде чорна. Фото: Pexels Фізичні прояви страху перед радістю Психологиня Світлана Клепікова пояснює вплив на здоров’я: — Люди, які пригнічують позитивні емоції, живуть у стані постійної напруги, очікування небезпеки, навіть коли її немає. Рівень кортизолу може залишатись хронічно підвищеним або, навпаки, знижуватись до аномально низьких значень. Це може призвести до: Серцево-судинних проблем. Розладів травлення. Порушень сну. Гормонального дисбалансу. Тіло реагує на заборону радості так само, як і на загрозу: напругою, безсонням, болями, виснаженням, — додає Світлана Клепікова. Родинні сценарії та суспільні установки Психолог Діана Костенко наголошує на ролі виховання: — Типові думки: “У нас у сім’ї усі жінки мають тягнути все на собі, Робота легкою бути не може, Чесно гроші не заробиш, Життя — це боротьба”. Ви бачили, як так живуть ваші батьки та бабусі з дідусями, тож і ви маєте жити саме так. Але це не правда. Олександра Козловська підкреслює роль суспільних стереотипів: Фрази на кшталт “після білого обов’язково приходить чорне” або “багато смієшся — потім плакати будеш” формують картину щастя як небезпечного або недостойного. Фото: Pexels Саботаж як захист Світлана Клепікова описує механізм самознищення: — Людина може не відкликатися на любов або підтримку, ігнорувати професійні пропозиції, відкладати важливі рішення — не тому, що не хоче, а тому, що щастя — надто ризикований стан. Її колега Діана Костенко додає: — На рівні поведінки ви вмикаєте внутрішнього диверсанта: розриваєте перспективні стосунки, начебто випадково запізнюєтеся на співбесіду, починаєте істерики на пустому місці. Фото: Pexels Шлях до одужання: практичні кроки Усвідомлення проблеми Діана радить почати з самоаналізу: Усвідомити свою лояльність. Запитати себе: Чиї сценарії я повторюю? Чиє життя я несвідомо наслідую? Що буде, якщо я перестану страждати? Переписування внутрішніх дозволів Потрібно сформувати нові переконання: Я можу бути щасливою не замість них, а в пам’ять про них. Їхній біль — не мій обов’язок. Я створюю нову історію для свого роду. Фото: Pexels Практичні техніки Світлана Клепікова рекомендує: Щоденник радості: Щодня записувати хоча б 3 дрібниці, які викликали задоволення або тепло. Це перебудовує увагу з негативного на ресурсне. Поступове дозування щастя: Включити хоча б одну приємну дію на день і усвідомлено перевірити: “чи справді стало небезпечно?”. Таким чином мозок отримує новий досвід. Техніка заземлення: Зосередитись на п’яти речах, які видно, чотирьох — які можна почути, трьох — яких торкаєшся. Повертає увагу в момент. Робота з провиною в умовах війни Особливо актуальне питання для українців — як радіти, коли навколо страждання? Світлана Клепікова дає відповідь: — Радість не є зрадою — вона підтримує здатність відновлюватися, дбати про інших і чинити спротив життєвим втратам. Досвід радості не заперечує емпатії — він дає ресурс, щоб бути корисним іншим. Справжнє співчуття не потребує знецінення власного життя, — підсумовує психолог. Фото: Pexels Коли потрібна професійна допомога Олександра Козловська радить звертатися до спеціалістів, коли: Страх радіти впливає на якість життя У відповідь на позитивні емоції виникає провина та тривога Проблема триває тривалий період і не вирішується самостійно Найефективніші методи терапії: КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) — робота з деструктивними переконаннями Схема-терапія — робота з життєвими схемами АСТ (терапія прийняття та відповідальності) — тренування здатності бути “тут і тепер” Фото: Pexels Право на щастя як форма стійкості Світлана підсумовує: — У часи, коли реальність вимагає витримки й обережності, дозвіл на радість стає не розкішшю, а формою стійкості. Радість присутня в миттєвостях — у дотику, у погляді, у ковтку теплого чаю. Діана додає важливу думку: — Щастя — не зрада, а право на своє життя. Твої рідні не стають менш значущими від того, що ти жива, наповнена, любляча. Навпаки — ти продовжуєш їх через себе. Не через біль, а через життя. Якщо ти впізнала (в) себе в цих описах, пам’ятай: страх щастя — це не твоя особистісна слабкість, а природна реакція психіки на травматичний досвід. З цим можна і потрібно працювати. Дозволити собі радіти — означає дозволити собі жити повноцінно. Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно! Теги: Поради психолога, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter