Радієш контрнаступу ЗСУ, але відчуваєш тривогу? Чому вона виникає та як з цим боротися

Новини про вдалий контрнаступ ЗСУ не сходять з вуст людей як в Україні, так і за кордоном впродовж останнього тижня. Щодня у світових ЗМІ можна побачити обговорення цієї теми. Тішимося ми, тішаться наші країни-партнери. 

Але за цим почуттям радості та щастя завжди з’являється тривога. Ми розуміємо, якою ціною нашим військовим вдалося відвоювати території. А головне — вже знаємо, що може чекати після огляду населених пунктів, адже маємо трагічний досвід зі звільнення Київщини, коли стало відомо про всі знущання й злочини росіян.

Тож Вікна вирішили поговорити з психологом про тривожність на фоні радісних новин. Олег Следь розповів нам, чи нормально відчувати тривогу, що з нею робити та як раціонально сприймати інформацію.

Тривога на фоні радісних новин

Тривога завжди присутня у нашому житті, особливо останні півроку. Зараз люди могли до неї звикнути, проте новини з фронту та різкі зміни знову підвищили її рівень. Психолог стверджує, що це відчуття абсолютно нормальне.

— Коли психіка переживає зміну, це для неї перешкода, щось нове, щось інше. Ми на це реагуємо, і виникає активна фаза тривоги. Це емоція, яка у своїй основі має почуття страху. Його існує багато різних видів, — розповідає Олег.

Тому у такі моменти тривога можлива. Вона містить багато факторів: зміна, очікування, розуміння ціни визволення, ми не знаємо, що побачимо після.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Володимир Зеленський (@zelenskiy_official)

Також після довгого періоду окупації людям треба зрозуміти, чи дійсно це правда. Їм потрібен час, щоб у цьому пересвідчитися. Прожити стан адаптації. Населення очікуватиме провокацій, адже з нашого попереднього досвіду після кожної маленької перемоги ворог влаштовував жахливі речі.

Дехто може взагалі не думати про це, а інші обдумують кожне питання.

— Можна і радіти, і хвилюватися одночасно. Це нормально, у нас широкий спектр емоційних переживань.

Ця тривога може містити й радість, і страх, і смуток, і горе, і злість, — зазначає психолог.

Як звільнити емоції, щоб не нашкодити собі та іншим

Насамперед психолог радить зрозуміти джерело своєї тривоги.

— Коли є визначення тривоги, тоді ми даємо психіці конкретику. Якщо я знаю, чого боюся та чому тривожуся, то вже пройшов півшляху, щоб знайти спосіб, як із цим впоратися, — пояснює Олег.

Він рекомендує, визначаючи тривогу, “заземлитися” та потурбуватися про себе. Якщо тобі потрібно подихати, походити, прогулятися, з’їсти смаколик тощо — зроби це. 

Наша радість від визволення українських населених пунктів основана на смутку. Ми розуміємо, що отримали те, що втратили, і не хочемо цього знову. 

Якщо ти хочеш розділити свій смуток з друзями, зателефонуй їм, розкажи про свої хвилювання. 

Читати на тему

Дихання, м’язова релаксація та безпечне місце: топ-4 вправи, які допоможуть побороти відчуття тривоги

Психологиня розповіла про чотири ефективні вправи, що допомагають бороти тривожність.

Чи варто себе стримувати в радісних емоціях та як це робити

Експерт каже, що стримувати свою радість не потрібно, але все має бути у розумних межах.

— Я погоджуюся з тими людьми, які кажуть: “Не впадайте в ейфорію”.

Ейфорія — це певний афектний стан, який людина не завжди контролює.

Особливо тепер, коли більшість людей мають межові стани, ПТСР, тривожно-депресивні розлади, які зараз загострилися. Коли є група стримування, то, не потрапивши в ейфорію, ці розлади не виходитимуть за межі здорового, зрілого, безпечного, — розповідає Олег Следь.

За його словами, деякі люди можуть стримувати свою ейфорію та керувати нею, а хтось — ні. Це може породжувати наслідки чи проблеми. Ніхто не забороняє людям радіти. Зі свого досвіду психолог розповідає, що військові відчувають підтримку, якщо вона присутня серед населення. Але саме стан ейфорії може вибити людей з колії, а відтак і самих військових.

Читати на тему

Радість не на часі? Чи варто нам святкувати, якщо в країні війна

Як проявляти радість під час війни: відповідь психолога, чому треба радіти.

Як тримати себе в раціональному стані та відкидати емоції

Психолог пояснює: у нас завжди першими працюють емоції, а потім починаємо сприймати інформацію раціонально. Історії, які поширюють в новинах, особливо зі звільненням, завжди мають вплив на емоції людей. Треба вміти керувати ними.

— Треба зрозуміти, що саме впливає на нас та скільки новин ми готові прийняти за день. Думати про їх кількість та структуризацію. Спиратися на турботу про себе, — наголошує експерт.

Він пояснює, турбота про себе — це елементарні речі: сон, прогулянка, їжа, те, що допомагає справлятися зі стресом.

Все має бути гармонійно — на певну кількість турботи про себе може бути певна кількість стресової інформації, — каже Олег.

Треба знаходити способи, як справлятися з тривожністю самостійно чи за допомогою друзів або рідних.

Якщо людині не вдається зробити це самостійно, варто звернутися до спеціаліста. Це може бути, наприклад, невропатолог, який пропише курс заспокійливих. Також можна пройти кризове консультування, щоб знайти способи турботи про себе, які допоможуть балансувати з емоційними станами.

Психологічний стан українців сильно змінився за період повномасштабного вторгнення. Раніше ми розповідали, якою буде психіка українців у наступні півроку.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!