Фото Unsplash Біполярний розлад у твітах, коментарях чи Tik-Tok давно перетворився на своєрідний мем. Радикальні рішення або ж різку зміну настрою (“зранку думав не вставати з ліжка, а за пару годин уже призначив три зустрічі”) часто напівіронічно називають “біполярочкою”. Утім, такі жарти тільки більше розмивають розуміння того, чим насправді є цей розлад, і наскільки серйозні його симптоми. Вперше вони можуть проявитися ще у ранньому дитинстві та посилюватися з переходом у підлітковий вік. Про те, як батькам розпізнати прояви розладу, які його причини та лікування — для Вікон розповів кризовий психолог фонду Голоси дітей Сергій Михайлик. Що таке біполярний розлад Біполярний розлад — це ментальне захворювання, яке трапляється у близько 1% людей на планеті. Простою мовою, основні прояви хвороби — це чергування протилежних станів, так званих епізодів: маніакального і депресивного. Тривалість та вираженість цих симптомів — індивідуальна, але узагальнено можна сказати, що стан манії — це епізод надмірного емоційного піднесення, активності та нереалістичного сприйняття себе і світу. Людина в цей момент абсолютно щиро переконана у своїх силах, можливостях і навіть тих обставинах, на які немає жодного впливу. Наприклад вірить, що на 100% виграє мільйон у лотерею чи навіть вважає себе обраною вищими силами людиною. Це так званий стан дереалізації, у ньому людина також погано усвідомлює ризики й небезпеки. Такі епізоди можуть тривати від кількох днів, до кількох місяців. Їх змінюють депресивні фази. Умовно кажучи, психіка людини з біполярним розладом жонглює цими двома станами. І після максимального піднесення настає стан повного знесилення, глибокої безнадії й апатії. У цей період людині може бути складно робити навіть найпростіші побутові речі: встати з ліжка чи почистити зуби. Фото: Unsplash Як біполярний розлад проявляється у дітей Діагноз біполярний розлад фахівці ставлять переважно вже дорослим людям у віці близько 19-20 років, коли їхня психіка уже майже повністю сформована і діагностувати розлад простіше. Але це не означає, що саме тоді він з’являється. Причини захворювання найбільше пов’язують зі спадковістю: якщо хтось у родині має біполярний розлад, імовірність, що він проявиться у дитини, до 10 разів вища. Водночас чим менший вік дитини, тим складніше розпізнати у неї симптоми. Її психіка все ще нестабільна і разючі зміни, спричинені розладом, простежити набагато важче. Але періоди нереалістичного сприйняття себе і світу так чи інакше помітні. Вони сильно гіперболізовані. Наприклад, дитина раптом починає щиро вірити, що напише контрольну на найвищий бал, хоча взагалі не знає матеріал, або вважає, що зможе підняти автомобіль. Водночас такі очікування дитина озвучує абсолютно серйозно протягом певного часу, а через кілька днів чи тижнів навпаки стає абсолютно зневіреною у своїх силах. Фото: Unsplash Є ще кілька факторів, на які батькам варто також звернути увагу. Насамперед як дитина спить і їсть, адже порушення сну і апетиту — це один із найпоширеніших симптомів ментальних розладів, зокрема біполярного. Друге — здатність концентруватися. Вона може бути сильно порушеною або через маніакальну фазу від надміру енергії, або через депресивну, коли дитина може втрачати інтерес до всього, що її оточує. Важливо знати, що частина цих симптомів може бути ознакою й інших ментальних розладів, тому достеменно це визначити зможе тільки лікар. Що робити, якщо є симптоми біполярного розладу Головна порада — не нагнітати ситуацію, не лякати себе і дитину, а звернутися до клінічного або кризового психолога, якщо ви помітили у дитини прояви, схожі на біполярний розлад. Перед візитом варто поспостерігати за сином чи донькою протягом певного часу і зафіксувати для себе тривалість та характер симптомів. Адже перше, що цікавитиме психолога — як давно у дитини змінюється поведінка, скільки тривають проблеми зі сном чи апетитом. Іншими словами: якщо ви помітили щось нетипове у дитячій поведінці вчора, то сьогодні записуватися на консультацію ще рано. За потреби психолог скерує вас до психіатра або ж спростує ваші переживання, якщо вони не підтвердяться. Чого точно не варто робити, то це записуватися до п’яти лікарів одразу. Це ніяк не допоможе, а тільки налякає дитину і виснажить вас. Друге, на чому варто особливо наголосити, — не вдавайтеся до альтернативної й “народної” медицини. Так ви тільки витратите час і гроші, розчаруєтеся і спровокуєте для дитини додатковий стрес, коли з неї щось намагатимуться викачати яйцем. Читати на тему У дитини точно все добре? “Червоні прапорці” поведінки, за яких потрібна психологічна допомога Читай, які прояви поведінки дитини сигналізують про потребу звернутися до психолога. Як лікують біполярний розлад Лікарі переважно діагностують біполярний розлад за зібраним анамнезом, але іноді направляють на додаткові обстеження мозку. Коли ж розлад підтверджений, дитині запропонують психотерапію та за потреби фармакологічну підтримку. Вона може бути нетривалою і вирішувати конкретні запити, як, наприклад, поганий сон чи збій харчування. На жаль, повністю вилікувати біполярний розлад неможливо. Але є й хороша новина. Хоча це й хронічне захворювання, але ліки й терапія можуть забезпечити ремісію, яка триватиме десятиліттями без жодних біполярних епізодів. Це дуже узагальнено можна порівняти з хронічними захворюваннями шлунку, коли людина, дотримуючись дієти, може жити повноцінне життя і взагалі не стикатися з негативними проявами недугу. Фото: Unsplash Що може погіршити перебіг розладу Так званими активаторами біполярних епізодів можуть бути сильні травмуючі або стресові події. Саме тому розлад набагато частіше стає помітним у підлітковому віці, коли стається багато динамічних емоційних і гормональних змін. Війна також може бути фактором, який провокує симптоми розладу, тому епізоди, які могли проявитися аж у дорослому чи підлітковому віці, у когось дадуть про себе знати раніше. І навіть ті, хто перебуває в терапії, через травматизацію війною може повертатися до небажаних станів. Лікарі діагностують, як правило, два типи розладу: в одному переважають епізоди манії, в іншому — депресії. Якщо дитину не підтримати терапією та ліками, з часом один з епізодів може витісняти інший залежно від типу. Тобто манія триватиме довше і траплятиметься частіше, або ж навпаки: переважатиме стан депресії. Водночас є випадки, коли перебіг розладу не вкладається у жодну з цих схем. Як підтримати дитину з біполярним розладом Батькам, які дізналися про біполярний розлад у дитини, варто покладатися на рекомендації лікаря-психіатра, який призначатиме ліки, та психолога, що відповідатиме за регулярну терапію. Не варто думати, що тепер все життя ви маєте займатися пильним супроводом сина чи доньки через розлад. Від вас ніхто не очікує жертовності, зокрема й ваша дитина. Підтримувати і бути поряд — більш ніж достатньо. А “зростаючись” з дитиною, ви можете тільки нашкодити. Тому не ігноруйте власні потреби й не намагайтеся прожити досвід розладу замість дитини. За можливості уникайте накопичення стресів, які провокуватимуть нові епізоди. Не вимагайте від сина чи доньки відмінних результатів у навчанні. Прийміть, що психологічна стабільність для такої дитини має бути пріоритетнішою за олімпіади чи золоту медаль. Фото: Unsplash Намагайтеся контролювати власні напади роздратування: опануйте себе через дихальні техніки й зайвий раз не кричіть на дитину. 1% людей, які мають біполярний розлад — це дуже велика кількість. Але завдяки корекції вони живуть довге, повноцінне життя. А дехто навіть досягає надзвичайних результатів у мистецтві, як от Бетховен чи Ван Гог. Але чим раніше ви діагностуєте розлад, тим швидше дитина отримає інструменти, які допоможуть давати з цим раду. Раніше психолог розповідав, як вберегти підлітків від самогубства.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Здоров'я, Поради психолога, Розвиток дитини Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему У дитини точно все добре? “Червоні прапорці” поведінки, за яких потрібна психологічна допомога Читай, які прояви поведінки дитини сигналізують про потребу звернутися до психолога.