Як відновитися після полону морально та фізично — досвід військових

Понад 3700 військових, сотні дітей і цивільних повернулися з російського полону. Після такого випробування на межі життя і смерті їх чекають ще десятки — адаптація вдома, прийняття себе, усвідомлення того, що сталося, довгий процес реабілітації.

Рідні, суспільство та держава мають на всіх рівнях спрощувати адаптацію колишніх полонених і максимально пришвидшувати їхню інтеграцію і комфорт у суспільстві. Про те, як прийти до тями після полону, hromadske розпитало військових.

Як відновитися душею і тілом після полону — досвід військових

Колишня бойова медикиня Азову Тетяна розповідає, вона пробула у російському полоні 2,5 роки. Після повернення її душа мовби горіла, хотілося виплеснути все пережите. Однак росіяни в полоні привчили говорити тільки тоді, коли спитають.

Але мені вже не хочеться ні з ким говорити. Узагалі я зараз не маю ніяких емоцій, я якась камʼяна, — ділиться жінка.

Вона проходить реабілітацію у Центрі ментального здоров’я. Керівник Центру Олег Березюк пояснює, психіка полонених зазнає сильних травм. Свідомість не завжди може контролювати той рівень страху, болю і всього пережитого. Виживання відбувається лише завдяки інстинкту самозбереження, який породжує недовіру до всіх і всього надалі.

Військова, яка пройшла полон у росіян, а нині займається психотерапією з іншими полоненими Мар’яна Мамонова, каже, у кожного своя історія полону, однак процес повернення — однаковий. Спершу це ейфорія від раптового звільнення.

Мені хочеться надолужити все, що я пропустила в полоні, — сучасну моду, магазини, театри, прогулянки. Усе цікаво, усе мене радує, про все хочеться знати, — каже колишня кухарка Азову та полонена Ірина.

Читати на тему

Вони пережили пекло! Як допомогти рідним адаптуватися до життя після полону та тортур

Як допомогти рідній людині повернутися до життя після полону: що може зробити сім’я.

Такий процес радощів і ейфорії триває до двох місяців. Потім починається важчий етап — аналіз і пригнічення від пережитого. Може бути провал у депресію, небажання спілкуватися з людьми, раптові напади агресії. Часто здається, колишні полонені самі не знають, як до них мають ставитися інші.

Так проявляється реальний стан психіки. І це нормально. Організм і психіка сигналізують про емоційне виснаження. Мар’яна Мамонова радить військовим звертатися по допомогу психотерапевтів. Але не всі військові хочуть і можуть розкритися перед фахівцем.

Росіяни швидко вчать не довіряти нікому. У тебе в полоні виробляється звичка мовчати — щоб не нарватися на побиття, щоб на тебе не донесли, — каже військовий Вадим.

Полон підриває віру не лише до інших, а й до себе. Тож це перше завдання, яке колишнім полоненим потрібно пройти разом із психотерапевтом. Поступово і маленькими кроками слід повертатися до травматичного досвіду, щоб пережити, усвідомити і відпустити, радить Мамонова.

Керівник Центру каже, разом з психотерапевтом, до якого вже є довіра, слід спробувати пролонговану експозиційну терапію — повернення до найболючішого та аналіз.

— Я почав виходити на вулицю, ходити в кіно, кафе, свідомо заводити знайомства — це спрацювало. Моє роздратування, напади агресії виникають рідше. Я зрозумів, що люди не винні в моєму полоні. Полон — це епізод життя, і він уже минув, а життя продовжується, — каже Вадим.

За словами Мар’яни Мамонової, жінки реабілітуються швидше, у цьому часто допомагає догляд і турбота про себе. Чоловікам часто допомагає спорт. Однак повністю подолати травматичні флешбеки не завжди вдається. Упродовж життя вони можуть наздоганяти звуками, асоціаціями, думками чи агресією.

Колишня полонена Ірина каже, найбільше її та інших людей, які пройшли полон, дивує те, як люди жаліються — на ціни, погоду, життя, відсутність грошей.

Раніше ми розповідали, які фрази не можна казати тим, хто пройшов полон.

Фото: hromadske

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.