24 квітня 2026 року, Україна вчергове здійснила обмін військовополоненими, з Росії додому повернулися 193 наших співвітчизника.
Засновниця і психологиня громадської організації Вільний вибір Тетяна Руденко на YouTube каналі Ти як? поспілкувалася з військовослужбовцем та звільненим з полону Данилом Кравцем про те, як спілкуватися з людиною після полону.
Про полон
— Полон — це унікальний досвід для кожного. Немає двох однакових випадків. Я зустрів дуже багато класних людей і дуже багато поганих людей. Попробував на собі всі методи катування, найбільш поширені, — пригадує ті часи Дмитро Кравець.
Росія використовує військовополонених для:
- деморалізації;
- помсти;
- отримання додаткової інформації;
- залякування;
- підриву бойового духу українських захисників і захисниць.
Полон та катування — це російська тактика ведення війни. Полонених тримають у нелюдських умовах, до них застосовують різного виду тортури.
Для людини перебування в полоні пов’язано з тотальним контролем над її життям та відсутністю можливості себе захистити, що саме собою є дуже небезпечним.
Перше, чого хотілося після повернення
Дмитро згадує, що хотілось поговорити з рідними і ще більше — побачити їх. Після полону він бачить багато негативних змін у собі. Наприклад, це стан невизначеності, втрата рішучості, страх банальних речей, як-от зайти до когось в кабінет.
Після повернення з полону у ветерана/ветеранки може:
- втратитися відчуття базової довіри до світу та інших людей;
- порушитися віра у себе;
- виникнути відчуття самотності, безпорадності;
- виникнути відчуття викривлення часових меж;
- з’явитися надмірна чутливість до власних кордонів або ж навпаки, ветерани можуть їх взагалі не відчувати.
Варто розуміти, що люди, які пережили тортури, довгий час можуть мати відчуття абсолютної вразливості й незахищеності.
Які зміни відчувають люди після звільнення з полону
— Спочатку починають вилазити негативні моменти: агресія, злість, закритість. Трохи пізніше починають з’являтися позитивні емоції, — розповідає військовий.
Окрім фізичних ушкоджень від жорстокого поводження, звільнені з полону можуть мати низку психологічних труднощів, наприклад:
- симптоми депресії;
- тривожність;
- надмірний страх смерті;
- панічні атаки;
- ПТСР.
У людей, які пережили травматичні події, можуть розвиватися проблеми з пам’яттю та увагою, амнезія, схильність до завдання собі шкоди, суїцидальні думки.
Вони можуть зловживати психоактивними речовинами, щоб уникнути травматичних спогадів. Мають труднощі з регуляцією емоцій, болючі спогади, нічні жахи та інше.
Як спілкуватися з людиною після полону
Дуже важливо уважно і з повагою ставитися до психологічних і тілесних кордонів ветерана, до його часових меж. Якщо людина намагається ігнорувати прояви фізичного болю, який є наслідком перебування у полоні — не можна це підтримувати.
Не варто абсолютно героїзувати ветерана, адже це може призвести до того, що людина, яка насправді зовсім не відчуває себе героєм, буде замикатися в собі й віддалятися.
Так само не варто жаліти, оскільки ставлення до людини, виключно як до жертви, пригнічує ще більше.
Варто пам’ятати, що співчуття та жалість — це абсолютно різні речі.
Також при спілкуванні з людиною, яка повернулася з полону не можна:
- знецінювати те, що вона пережила;
- давати нереалістичні сподівання;
- запитувати про травматичний досвід, (якщо це не зумовлено професійною необхідністю чи ініціативою самої людини);
- ставити йому провокативних запитань.
Запитуй, лише якщо бачиш, що спілкування може зробити комфортніше. Більше спілкуйся про сьогоденні.
Які фрази не можна казати людям, які повернулися з полону
При спілкуванні з людиною, що повернулася з російського полону варто запам’ятати фрази, які не можна казати.
- Нічого страшного.
- Забудь.
- Час усе вилікує.
- Ти забудеш.
- Психолог зробить так, що ти цього більше не згадаєш.
Раніше ми розповідали, як допомогти рідним адаптуватися до життя після полону та тортур.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!