31 травня відбувся черговий обмін полонених. В результаті ще 75 українців вдалося повернути додому на рідну землю. Однак, за даними омбудсмена Дмитра Лубінця, в російському полоні нині перебуває близько 28 тисяч полонених. З них близько 2 тисяч — це люди старшого віку.
Засновниця і психологиня громадської організації Вільний вибір Тетяна Руденко на YouTube каналі Ти як? поспілкувалася з військовослужбовцем та звільненим з полону Данилом Кравцем про те, як спілкуватися з людиною після полону.
— Полон — це унікальний досвід для кожного. Немає двох однакових випадків. Я зустрів дуже багато класних людей і дуже багато поганих людей. Попробував на собі всі методи катування, найбільш поширені, — пригадує ті часи Дмитро Кравець.
Росія використовує військовополонених для:
Полон та катування — це російська тактика ведення війни. Полонених тримають у нелюдських умовах, до них застосовують різного виду тортури.
Для людини перебування в полоні пов’язано з тотальним контролем над її життям та відсутністю можливості себе захистити, що саме собою є дуже небезпечним.
Дмитро згадує, що хотілось поговорити з рідними і ще більше — побачити їх. Після полону він бачить багато негативних змін у собі. Наприклад, це стан невизначеності, втрата рішучості, страх банальних речей, як-от зайти до когось в кабінет.
Після повернення з полону у ветерана/ветеранки може:
Варто розуміти, що люди, які пережили тортури, довгий час можуть мати відчуття абсолютної вразливості й незахищеності.
— Спочатку починають вилазити негативні моменти: агресія, злість, закритість. Трохи пізніше починають з’являтися позитивні емоції, — розповідає військовий.
Фото: Pexels
Окрім фізичних ушкоджень від жорстокого поводження, звільнені з полону можуть мати низку психологічних труднощів, наприклад:
У людей, які пережили травматичні події, можуть розвиватися проблеми з пам’яттю та увагою, амнезія, схильність до завдання собі шкоди, суїцидальні думки.
Вони можуть зловживати психоактивними речовинами, щоб уникнути травматичних спогадів. Мають труднощі з регуляцією емоцій, болючі спогади, нічні жахи та інше.
Дуже важливо уважно і з повагою ставитися до психологічних і тілесних кордонів ветерана, до його часових меж. Якщо людина намагається ігнорувати прояви фізичного болю, який є наслідком перебування у полоні — не можна це підтримувати.
Не варто абсолютно героїзувати ветерана, адже це може призвести до того, що людина, яка насправді зовсім не відчуває себе героєм, буде замикатися в собі й віддалятися.
Так само не варто жаліти, оскільки ставлення до людини, виключно як до жертви, пригнічує ще більше.
Варто пам’ятати, що співчуття та жалість — це абсолютно різні речі.
Також при спілкуванні з людиною, яка повернулася з полону не можна:
Запитуй, лише якщо бачиш, що спілкування може зробити комфортніше. Більше спілкуйся про сьогоденні.
При спілкуванні з людиною, що повернулася з російського полону варто запам’ятати фрази, які не можна казати.
Раніше ми розповідали, як допомогти рідним адаптуватися до життя після полону та тортур.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.