Працівники органів безпеки та патрульної поліції поширено не викликають у громадян України довіри. На жаль, серед поліціянтів все ще залишається велика частка тих, хто користується службовим становищем та не виконує свій обов’язок перед державою.
Водночас повномасштабне вторгнення дещо змінило ситуацію та ставлення українців до поліції загалом. Адже у перші дні великої війни саме правоохоронці патрулювали Київ під час комендантської години та виявляли ворожі ДРГ.
Про роботу поліцейського, небезпечні завдання та ставлення до професії, Ранку у Великому місті розповів патрульний поліцейський Білої Церкви Василь Коряк. На його досвіді — порятунок дівчини, яку хотіли продати на органи.
Поліцейський каже: для нього найважчим залишається усвідомлення, що інколи можеш не встигнути на виклик та не надати допомогу людині.
Однак він та його колеги завжди докладають максимум зусиль, аби безпека громадян була у пріоритеті. Так, розповідає, якось отримали повідомлення, що неповнолітню дівчину з Одеси вивозять за кордон для продажу її органів.
— Ми швидко зорієнтувалися, перехопили той автобус і, щоб не створювати зайвої паніки серед інших його пасажирів, дещо схитрили, — каже Василь Коряк.
Дівчину та особу, що її супроводжувала, ми вивели з транспорту, а далі вже передали їх до відповідних органів.
Разом з небезпечними завданнями, щоденно на плечі патрульних також лягає й контроль порядку на дорогах та у населених пунктах. Наприклад, підрозділ Василя Коряка щомісячно зупиняє близько сотні водіїв напідпитку у Білій Церкві та на трасі області.
Василь Коряк каже: на жаль, у патрульних не завжди ввімкнена нагрудна камера. Все це через звичайний акумулятор камери, який просто розряджається протягом патрулювання.
Камери вмикаються під час спілкування та тоді, коли поліцейський прямує на виклик, — розповідає патрульний.
Також поліцейський каже: має страх, який сильніший за всі небезпеки під час викликів.
— Боюся, що те, що ми робимо, стане непотрібним. Не секрет, що багато людей сумують за “старими часами”, коли всі суперечки вирішувалися не законом. І я боюся, що колись це нас може перемогти, попри ту роботу, що ми виконуємо щодня, — зізнається чоловік.
А ще суспільство досі боїться поліцейських саме через ці радянські “казки”, коли за погану поведінку тебе заберуть до поліції. Це зовсім неправильно, бо поліція завжди приходить на допомогу.
Середня заробітна платня поліцейського, за словами Василя Коряка, становить від 10 до 13 тис. грн.
Національна поліція України
Патрульний Коряк також зізнається: інколи його дратують водії, що не розуміють жестів регулювальника. Адже й сам він може вручну регулювати рух на дорогах, але бувають випадки, що доводиться просто “тикати” на автівку та напрямок її руху.
— Не треба боятися патрульної поліції. Ми з цієї ж планети, країни, і живемо там, де працюємо. Наша мета — покращити життя кожного українця, аби щодня вам ставало спокійніше жити, — підсумовує Василь Коряк.
Про те, як нині працює поліція на деокупованих територіях, ми розповідали в нашому іншому матеріалі.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!
Фото: Національна поліція України.