Спокій, повага та рівновага — поради психолога для спілкування з військовими, аби не зробити їм боляче

З початком повномасштабної війни змінилось чимало аспектів нашого життя. Зокрема, тепер практичного у кожного в оточенні є знайомий військовослужбовиць або військовослужбовиця.

Навіть просто виходячи на прогулянку вулицями відносно мирного міста, можна побачити українських бійців. Однак іноді не знаєш, як правильно поводитися та спілкуватися з ними, щоб не завдати ненавмисно болю чи незручностей та водночас висловити повагу.

Соціальний та військовий психолог Олег Покальчук розповів журналу Varosh про найважливіші аспекти, про які варто пам’ятати у спілкуванні з військовими, незалежно від того, знайома це людина чи ні.

Як спілкуватися з військовими

Найкоротша відповідь — як з усіма людьми.

Важливо пам’ятати, що у нашій країні війна триває вже не один рік, а цілих вісім, і за цей час суспільство пройшло вже чимало етапів ставлення до військових. Хтось їх побоювався, декому здавалося, що у них після бойових дій можуть бути психологічні проблеми.

Зрештою, усе зводилося до того, що багато хто намагався винайти спеціальну систему спілкування. Проте Олег Покальчук запевняє — цього робити не варто, а про стереотипи взагалі ліпше забути. Найкращим рішенням буде вести розмову, як зі звичайною людиною, водночас зберігаючи взаємоповагу.

Ця установка нормальності передбачає спокійне, зважене та поважне ставлення до людей, які на це заслуговують.

Особливості у спілкуванні, про які варто пам’ятати

Водночас зі звичним спілкуванням варто пам’ятати про певні тонкощі у розмові з військовими, оскільки їхній досвід від цивільних під час повномасштабної війни все ж таки різниться.

Спочатку — пізнай себе

Насамперед з’ясуй, що саме у тебе відбувається у думках та почуттях, оскільки це може неабияк впливати й на комунікацію з іншими. Тому спершу впорядкуй власні думки, а вже потім розпочинай комунікацію з військовими.

Крім того, варто приборкати усі свої емоції, щоб не завдати співрозмовнику зайвих переживань та, можливо, навіть емоційного болю.

Ця розмова має бути спокійна, чітка, з короткими фразами, без схлипувань та переживань. Якщо тебе в якийсь момент “клинить” — візьми паузу.

Читати на тему

Коли здається, що більше не можеш: як відновити довіру до себе й оточення

Якщо ти відчуваєш зневіру до світу і тобі складно знову відкритись людям, читай у матеріалі поради психологині, як потрібно діяти.

Забудь про протиставлення ролей

Ще один важливий пункт у спілкуванні з військовими — забути про протиставлення. Не варто сприймати наших захисників, як опонентів у розмові, які кардинально від тебе відрізняються. Так, вони мають інший досвід війни, але залишаються такими ж людьми, як і цивільні.

Не забувай про взаємоповагу

Водночас не потрібно забувати й про субординацію та повагу і не сприймати кожного військового, як свого давнього знайомого, якого можна про все запитати та все йому розповісти. Їм необхідно мати особистий простір, як і будь-якій іншій людині.

Поважай особистий простір людини

Тому звідси потрібно також зробити висновок, що якщо людина не просила тебе давати їй поради чи якісь терапевтичні послуги, то не потрібно цього робити проти її волі.

Якщо не у твоїй професійній компетенції допомогти військовому чи військовій, то не варто робити добро через силу або навіть питати, як вони почуваються.

Військові сприймають такі питання, як дилетантські. Бо вони, дивлячись на цивільну людину, розуміють, що нічого не можуть їй сказати з того, що бачили.

Військовим часто складно пояснити свій життєвий досвід цивільним, оскільки, якщо людина такого не переживала, то розповісти про це у кількох словах та ще й щоб зрозуміло було, досить непросто. А у наших захисників та захисниць наразі й так багато питань, які необхідно розв’язувати задля безпеки усієї країни.

З фізичними контактами так само варто бути обережними. Якщо це не твоя близька людина, то ліпше не брати її за руку, плече, не обіймати. Крім того, краще запитати у людини дозвіл на будь-який фізичний контакт.

Уникати сильних звукових подразників

Військові звикли реагувати на будь-які зовнішні чинники, що можуть бути загрозою життю. Тому ліпше уникати місць, де може бути забагато гучних та різких звуків.

Крики чи навіть гучні розмови можуть принести чималий дискомфорт співрозмовнику, тому краще проявити емпатію та попіклуватися про нього (неї) заздалегідь.

Графіка: Валентина Бойко

Що ж робити, якщо поговорити з близькою людиною, яка повернулась із зони ведення бойових дій? Читай, як огорнути теплом військових, які повернулися з фронту.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!