Ця тема зараз та в найближчому майбутньому посідатиме провідне місце в психології: як поводитися з тими, хто повернувся з війни? Які психологічні умови створити для них та як не образити?
Питання вимагає хоча б поверхневих знань та психологічної підготовки — про базові моменти розповіла практична психологиня, кандидатка психологічних наук Дарія Отич.
Переживання травматичного досвіду набуває своєї специфіки в разі, коли події зумовлені діями людини, а не природними катастрофами. Перед людиною постають питання моралі й етики. Під час військових дій моралізаторство щодо вчинків військових недоречне — воїни захищають свою країну і знищують ворога.
Гумор у тих, хто повернувся з війни, може бути чорним і незрозумілим, але так психіка рятується від жахіть війни. До речі, в цивільних це явище також присутнє.
Pexels
Перед людиною також можуть постати екзистенційні питання. Буває дуже важко пояснити собі сенс того, що відбувається, бачити майбутнє. Ми переоцінюємо життя, своє місце і ролі.
Людина може потребувати підтримки, обговорення власних думок з іншими, й тоді важливо її підтримати. Водночас небажання йти на контакт у цей період також є зрозумілим. Варто серйозно поставитися до заяв особи щодо втрати сенсу життя або висловлювань про самогубство.
За потреби людина може звернутися до спеціаліста — і таке рішення має бути індивідуальним, а не через прохання близьких.
Сьогодні в Україні є чимало професійних психологів, психотерапевтів, психіатрів, які мають досвід роботи з різними групами населення (і з цивільними, і з військовими). Багато фахівців працюють як волонтери, тож є нагода пройти консультацію безкоштовно.
У країні, де відбуваються військові дії, кожному варто знати, як надавати першу психологічну допомогу в складних ситуаціях (обстріли, бомбардування, спостереження чи участь у певній події тощо).
В Ізраїлі, який багато років живе в стані можливої небезпеки, протоколу надання першої психологічної допомоги навчають ще зі школи. Основні його положення:
Так ми відновлюємо здатність до саморегуляції.
Після переживання травматичних подій людина не повертається до звичайного життя швидко. Потрібно дати їй час для відновлення. Також немає універсальних правил підтримки — доцільно враховувати стан людини, власні можливості й реальні обставини.
Єдиним правилом є те, що не варто лізти до людини зі своєю допомогою — краще запитати, що насправді їй потрібно. Стосунки мають посилювати людину, давати їй тил, задовольняти потреби. Для цього важливо лишитися в діалозі одне з одним і вміти чути.
Досвід війни вже змінив нас. Однак він може ставати опорою для наших нових звершень за умови, якщо його буде засвоєно й осмислено.
З огляду на це психологи виокремлюють поняття посттравматичного зростання як здатності особистості спиратися на пережитий досвід для позитивних змін, розвитку в складних для себе умовах і нових сферах.
Може змінюватися погляд на себе, на стосунки з навколишніми та сенси людини. Іноді такі зміни бувають дуже швидкими та кардинальними, що змушує нас тривожитися. Тому саме терпіння, чуйне ставлення до ближнього, повага до нього сприяють загоєнню душевних ран.
Які ще моменти варто врахувати тим, хто чекає близьку людину з фронту, ми розповідали раніше — зазирни до нашого матеріалу.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами України та світу!