Чималими зусиллями та високою ціною українські воїни змогли повернути додому Херсонщину. Область зазнала чималих руйнувань, вулицями досі валяються міни, тож оговтуватися від пережитого та гоїти рани доведеться ще довго.
Проект LeМаршрутка проїхався тим же шляхом, який долали ЗСУ, звільняючи Херсон. Тож зруйновані будинки та села, нова буденність та незламні люди Херсонщини — усе це зафільмувала Леся Нікітюк.
Цей щемливий випуск важко дивитися без сліз, однак слід говорити й показувати реальність звільнених регіонів. Якою ж стала реальність цих незламних людей, читай далі.
Дорогою до звільненого Херсона: реальність області
Одне з перших сіл, у яке заїхала команда LeМаршрутки, — Велика Олександрівка. Воно було окуповане понад вісім місяців.
За ним — звільнене місто Снігурівка Миколаївської області. Сліди “русского міра” там всюди. Далі на шляху — село Посад-Покровське. Воно не було в окупації, але опинилося на лінії вогню.
Ворог нищив Херсонщину спершу коли її захоплював, а потім — коли відступав. Будинки при дорозі повністю розбиті, важко дивитися, — ділиться Леся Нікітюк.
Замість картоплі у багажнику міни: нова реальність
Україна багата на краєвиди, Херсонщина — не виняток. Та зараз в цій області просто так помилуватися природою не вдасться, адже земля всіяна мінами.
Під час знімання проєкт Леся Нікітюк натрапила на групу військових саперів. Вони були на звичайній легковій машині, але в багажнику лежали нерозірвані протитанкові міни та боєприпаси, наче картопля з капустою.
За словами військових, очищувати територію від мін доведеться ще довго. Адже мін і боєприпасів у селах залишилося дуже багато — мільйони.
Щоб краще зрозуміти всю складність ситуації, сапери навели найпростіший приклад. Уявіть, що летить Ураган, детонує, розлітаються касети.
Вони теж детонують, а потім засипають пелюстками гектари землі. Цілими днями ми їх тут стріляємо, бо в руки брати не можна, — кажуть сапери.
Пелюстками називають протипіхотні фугасні міни незвичної форми. За інструкцією, їх треба знищувати накладним зарядом тротилу у 200 грамів.
Але, як розповіли військові сапери, пелюстки так лежать, що якщо підірвати одну, інші може закидати землею або взагалі розкидати — це ускладнить роботу. Тому вони влучно стріляють, і ці міни вибухають.
А як відважні херсонці боролися з росіянами в окупації, можеш пригадати у матеріалі.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegam-канал.