Виховання дітей іноді здається перетягуванням каната — від істерик під час кризи трьох років до підліткових спалахів. Впоратися з такими різними емоціями непросто, але є кілька технік, що полегшать процес. Видання Psychology Today розробило поради, як навчити дітей керувати емоціями, а батькам — навчитися протистояти цим сплескам.
Як навчити дитину керувати емоціями
Щоб почати успішне навчання, батькам варто заспокоїтися та не сприймати емоційні виплески надто особисто. А замість цього краще поглянути на себе як на тренера з емоцій.
Це допомагає сприйняти поведінку дитини та її емоційні спалахи не як особисті нападки чи невдачі у вихованні, а як можливість для керівництва.
Завдяки цій зміні з’являється сприятливий простір для емоційного навчання та зменшення тиску щодо виправлення конфлікту. Натомість можна навчити свою дитину справлятися зі складними емоціями та показати, що мама чи тато — безпечна людина, на яку малеча може покластися.
У найменшому віці слід приділити увагу технікам самозаспокоєння за допомогою моделювання. Для цього уяви 6-річну дитину, який заходиться в істериці через те, що не отримала бажану іграшку.
Першим інстинктом батьків може бути розчарування, збентеження або бажання змусити дитину зупинитися, запропонувавши те, що вона хоче. Але, як тренер емоцій, батько чи матір можуть змінити реакцію.
Замість того, щоб реагувати, зроби глибокий вдих, присядь до рівня дитини та скажи: “Я бачу, що ти розчарований (-а). Я також іноді відчуваю розчарування”.
Роблячи це, батьки допомагають дітям спокійно обробити емоції, а також діляться своїм досвідом. Ти навчаєш дитину, що, хоча її почуття справедливі, є способи виразити їх з більшою повагою.
Це закладає фундамент емоційної обізнаності, показуючи, що великими емоціями можна керувати, і їх не варто боятися.
Як допомогти підлітку керувати емоціями
А тепер розгляньмо 16-річну дівчину, яка стає все більш замкнутою. Вона закочує очі щоразу, коли її запитують, як пройшов день. Замість того, щоб сприймати це особисто, знову ж таки стань тренером емоцій.
Як її тренер, ти розумієш, що підлітковий вік приносить інтенсивні, часто непередбачувані емоції. Можна сказати: “Здається, сьогодні тобі було важко. Я тут, якщо ти хочеш поговорити або тобі щось знадобиться”.
Відповідаючи таким чином, батьки покажуть, що дитина перебуває в безпечному просторі без засуджень, навіть коли її емоції не надто приємні.
Це також демонструє цінність емпатії — однієї з найважливіших навичок, яку батьки можуть продемонструвати своїй дитині.
Такі дії зміцнять довіру, а з часом підліток почне відкриватися, визнаючи, що мама чи тато — система підтримки, а не суддя.
Як спілкуватися з дорослими дітьми
А як говорити з дорослими дітьми? Приміром, 27-річний син розповідає про свою роботу, але гостро реагує на поради з боку батьків.
Але тут варто нагадати собі, що він бореться зі своїми розчаруваннями, а з батьками. В цій ситуації можна відповісти: “Я відчуваю, як тебе це засмучує. Це важка ситуація, і я вірю у твою здатність впоратися з нею”.
Інколи важливіше просто вислухати, ніж давати поради. Підтримка та спокійна реакція часто заохочує дорослих дітей знаходити свої рішення та бути відкритішими до батьків.
Постійно пропонуючи своє співчуття та спокій, мати чи батько озброюють свою дитину інструментами, які будуть служити їй усе життя. Це також допомагає рідше сприймати їхні спалахи близько до серця.
А розуміти свої емоції допоможуть цікаві розвивальні ігри, про які ми розповідали раніше.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!