Їхати чи не їхати? Квадрат Декарта допоможе зрозуміти, чи варто повертатися додому

Всі, хто покинув свою домівку, постають перед складним вибором. Українці, які вимушено емігрували, опинилися в умовах, де зовсім непросто жити тривалий час через сумніви, вагання, інші незручності.

Довелося вчити нову мову; шукати, де жити; знайомитися з новими правилами й підтримувати рідну Україну на відстані. 

В якому б куточку світу не опинилися українці, об’єднує нас одне — сильне бажання повернутися додому. Ми, як ніколи раніше, прагнемо жити на своїй землі. І цілком нормально мати сумніви й часто змінювати думку щодо того, чи варто вже зараз повертатися додому, адже повномасштабна війна все ще триває. 

На такий випадок психологія має маленьку допоміжну техніку, яка дозволить розширити твоє мислення й поглянути на поставлене запитання з усіх боків. Така техніка має назву квадрат Декарта. Вона допомагає людям ухвалити рішення або переконатися у правильності власних тверджень.

Квадрат Декарта

Суть полягає в тому, що ти мусиш поставити собі одне чітке питання. До прикладу: чи треба повертатися додому, попри війну. 

Краще записати питання й відповіді на нього на аркуші паперу. Після цього, чесно дай відповідь на такі питання: 

• Що буде, якщо це станеться? 

Тобто, які переваги від цього ти отримаєш. До прикладу: побачуся з коханим, з рідними, друзями, буду в рідному домі тощо. 

• Що буде, якщо цього не станеться? 

Це передбачатиме те, що все залишиться, як було. Намагайся правдиво розписати всі переваги від неотримання бажаного. 

До прикладу, моє життя буде у безпеці, я не буду лякатися звуків тривоги тощо. 

• Чого НЕ буде, якщо це станеться

Тут треба розглянути мінуси від одержання того, що ти хочеш. У нашому випадку йдеться про мінуси від повернення додому. Наприклад: адаптація, конфліктні ситуації, відчуття небезпеки тощо.

• Чого НЕ буде, якщо це НЕ відбудеться? 

Мінуси від неотримання бажаного. Тут зберігай пильність, адже мозок напевне захоче тебе обманути й проігнорувати подвійне заперечення. 

До прикладу: якщо я залишуся за кордоном, то в мене не буде: прогулянок з друзями, веселих посиденьок з настільними іграми тощо.

У кожного ці відповіді будуть свої, індивідуальні. Але ця техніка просто необхідна, коли ти починаєш сумніватися. 

Бо ніхто, окрім тебе, не може вирішити, чи варто тобі прийняти таке рішення, чи ні. Тут кожна порада може лише заплутувати. Зрештою, тільки тобі відомо, як вчинити найкраще.

Читати на тему

Чи дійсно тривога — це корисно? Психологи про те, чому виникає це почуття та як з ним впоратися

Тобі здається, що завдяки тривозі ти все контролюєш? Розповімо, чим це погано для організму.

Тривога від прийнятого рішення

Коли ти проаналізуєш всі “за” й “проти”, й ухвалиш рішення, то можеш відчути тривогу від того, що взяв відповідальність за своє життя — це нормально.

Важливо не ігнорувати це почуття, а прийняти та дослухатися до того, що намагається нам сказати підсвідомість. 

У цьому допоможе відвертість. Спробуй чесно відповісти собі, що провокує такі емоції. Для цього достатньо відповісти на три питання: 

1. Що саме в мене викликає стан тривожності?
2. Те, що викликає тривожність, це реальне чи уявне?
3. Якщо реальне, то як я буду діяти, якщо це станеться?

Таким чином ти зможеш краще зрозуміти себе й прийняти найкраще рішення. 

Проте для того, щоб втілити ухвалене рішення, потрібно мати ресурс. Якщо в тебе його нема — не біда. Ось техніка, яка допоможе впоратися із вигоранням.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!