Останнім часом рівень тривоги в людей зростає. Це пов’язано з особистими проблемами, ситуацією у світі та в нашій країні зокрема.
Звісно, що тривога існувала задовго до цих подій, але зараз вона посилилася.
Тож варто пам’ятати, що тривога не принесе нашому організму нічого хорошого. Тому добре розуміти, звідки вона приходить, та вміти з нею боротися.
На своїй сторінці в Instagram психологиня Оксана Єфремова розповіла про те, що таке тривога та як вона працює.
Під час тривоги активується специфічна фізіологічна готовність якось справитися із загрозою. Бо треба вижити.
За словами психологині, страх і тривога — це різні речі, й про це варто пам’ятати.
Страх — це коли ти чітко бачиш джерело страху, наприклад, перед тобою стоїть розлючений тигр.
А тривога — це коли ти боїшся цього тигра не через те, що він стоїть перед тобою, а через те, що він існує десь у світі. І ти готуєшся колись зустріти його у своєму житті.
— Фізіологічно весь цей час роздумів про майбутнє організм працює в режимі готовності. А оскільки працює він “в холосту” (даремно), то просто садить акумулятор, — розповідає психологиня.
Комусь може здатися, що тривожність — це класна і корисна штука. Адже завдяки їй можна бути зібраним і готовим до будь-якої ситуації. Ми можемо заздалегідь продумати варіанти розвитку подій, і це захищає нас, як оберіг.
Але чи дійсно тривога — це корисно? Вона позбавляє організм хорошого сну та зношує нервову систему.
Це не означає, що варто стати байдужим до всього.
Але раціональність і здоровий глузд зазвичай не супроводжуються панікою та переляком.
— Чи можу я реально вирахувати всі вірогідності й реально підготуватись? Найчастіше в реальності відбувається все одно не так, як я готувався(-лась), все на 100% проконтролювати неможливо.
Це тільки займе час і ресурси на подорожі у майбутнє, замість того, щоб реально жити й діяти.
Нині тривога загострюється через зовнішні фактори, нестабільність ситуації в нашій країні. Тому тривожитися за таких умов — нормально.
Але в деяких людей тривога виникає через внутрішні кризи.
Про це розповів на свої сторінці в Instagram психолог Кирило Зіньков.
— Просто завдяки поточним кризам окрім загострення страхів та різноманітних катастрофічних сюжетів нашої фантазії, ми ще отримуємо безцінний досвід адаптації.
Психолог каже, що терапевтична цінність цього моменту в тому, що ми навчаємося життєстійкості.
Проте якщо тривога настільки вибиває з рівноваги, що складно зберігати звичні рутину та ритм життя, потрібно звернутися за допомогою до фахівця.
Постійна неконтрольована тривога може призвести до частих панічних атак. Нагадаємо, що раніше ми розповідали про те, що таке панічна атака та як з нею боротися.