Попри повномасштабну війну та складні умови життя, більшість українців продовжують вважати себе щасливими. У травні 2026 року так відповіли 71% опитаних. Водночас 16% респондентів заявили, що почуваються нещасливими.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Дослідження проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року. Соціологи опитали 2007 повнолітніх громадян України, які на момент проведення дослідження перебували на підконтрольній уряду території.
Скільки українців вважають себе щасливими
КМІС понад 20 років ставить респондентам одне й те саме запитання — чи вважають вони себе щасливою людиною. У травні 2026 року 31% українців відповіли, що однозначно щасливі, ще 40% обрали варіант скоріше так, ніж ні.
Ще 11% опитаних не змогли дати однозначну відповідь і зазначили і так, і ні. Водночас 9% вважають себе скоріше нещасливими, а 7% — однозначно нещасливими.
Таким чином, частка тих, хто називає себе щасливим, більш ніж утричі перевищує кількість нещасливих.
Що впливає на відчуття щастя
За даними соціологів, на самооцінку щастя в Україні помітно впливають вік, стан здоров’я, рівень добробуту та розуміння сенсу життя.
З віком відчуття щастя зменшується. Серед українців молодших за 40 років у травні щасливими себе назвали 75% респондентів. Для людей віком від 70 років цей показник становив 60%.
Відчутною є і різниця залежно від матеріального становища. Серед людей із дуже низьким рівнем достатку щасливими себе вважають 48%, тоді як серед найбільш забезпечених — 91%.
Схожа картина спостерігається зі здоров’ям. Серед тих, хто оцінює свій стан як дуже поганий або поганий, щасливими є близько половини опитаних. Серед людей, які вважають себе найбільш здоровими, цей показник сягає 91%.
Ще один важливий фактор — розуміння сенсу життя. Серед українців, які не знають, у чому він полягає, щасливими себе назвали 41%. Серед тих, хто має відповідь на це запитання, частка щасливих майже вдвічі вища — 79%.
Рівень щастя зріс після падіння у 2024 році
Нинішній показник практично повернувся до рівня, який фіксували напередодні повномасштабного вторгнення.
У грудні 2021 року 71% українців називали себе щасливими. Після початку повномасштабної війни цей показник спочатку залишався досить стабільним, однак упродовж 2024 року знизився до 58%. Пізніше ситуація почала змінюватися. У грудні 2025 року щасливими себе вважали вже 69% опитаних, а в травні 2026 року — 71%.
При цьому частка нещасливих за останній період практично не змінилася. У грудні 2024 року таких було близько 16%, і стільки ж зафіксували у травні 2026-го.
Натомість суттєво скоротилася кількість людей, які не могли визначитися зі своїм ставленням до власного життя. Частка відповідей і так, і ні зменшилася з 25% до 11%.
Тобто, як пояснюють у КМІС, значна частина українців перейшла від невизначеної оцінки свого життя до більш позитивної.
Чому українці стали щасливішими під час війни
Соціологи наголошують, що саме це дослідження не дає змоги встановити одну конкретну причину зростання рівня щастя.
Одним із можливих пояснень у КМІС називають психологічну адаптацію до тривалої війни. За понад чотири роки повномасштабного вторгнення українці були змушені пристосуватися до нової реальності. Змінилися їхні очікування, повсякденні звички та критерії, за якими люди оцінюють власне життя.
На відчуття щастя також можуть впливати стосунки з близькими, діти, друзі, робота, здоров’я, відчуття безпеки та сприйняття майбутнього.
КМІС також звертає увагу на те, що в умовах війни змінилися стандарти порівняння. Те, що до 2022 року могло здаватися серйозною проблемою, сьогодні люди можуть сприймати інакше. Натомість можливість бути поруч із рідними, мати житло, роботу та зберігати звичне життя для багатьох стала значно ціннішою.
Водночас соціологи застерігають: 71% щасливих українців не означає, що життя стало простішим. Війна продовжується, а люди стикаються з небезпекою, втратами, економічними труднощами та психологічним навантаженням.
Результати радше свідчать про здатність українців адаптуватися до надзвичайно складних обставин і навіть у таких умовах зберігати позитивну оцінку власного життя.
Водночас відчуття щастя залежить не лише від зовнішніх обставин чи матеріального становища. Іноді людина сама відкладає можливість бути щасливою, переконуючи себе, що спочатку потрібно вирішити всі проблеми, досягти певної мети або дочекатися кращих часів.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як працює пастка відкладання щастя на потім та що допомагає з неї вирватися.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!