Серце Харкова, і воно живе! Ректорка ХНУ імені Каразіна розповіла про руйнування та чи буде переїзд

Напевно кожен підліток мріє про щасливі студентські роки. Коли він вступить до університету, може ще й переїде до мегаполіса, зможе проявити себе в якійсь сфері та стане самостійним та дорослим.

Проте нині війна забрала омріяне студентське життя і навіть руйнує альма-матер. У Харкові під час обстрілів постраждав один з найбільших і найвідоміших університетів України — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Ректорка університету Тетяна Кагановська розповіла про стан університету зараз.

Про початок війни та ураження університету

Вона розказала, що до повномасштабного вторгнення в навчальному закладі було 23 тисячі студентів й 5 тисяч викладачів. Тож треба було мати чіткий план дій в цій непередбачуваній ситуації. 

— Ми зібрались із проректорами. Звісно, ми мали план дій, але одним із найголовніших питань була безпека 5 тисяч українських студентів, які жили в гуртожитках, і ще майже 4 тисячі іноземних студентів, — розповіла жінка.

Тому ректорат поставив собі головне завдання – відправити їх по домівках або принаймні в безпечне місце.

Коли розпочалися бойові дії викладачі та студенти чекали зарплати та стипендій, адже був кінець місяця, каже Кагановська. Почалися проблеми з перерахуванням коштів. 

— Вже на другий день ми отримали першу звістку, що влучили в наш Фізико-технічний факультет, тому що він знаходиться у П’ятихатках – це район, який почали обстрілювати першим.

У нас там гуртожиток. Перше моє запитання як ректора було: “Всі живі?” Так. 

Потім у нас був дуже напружений тиждень, тому що влучили в облдержадміністрацію, ударною хвилею зачепило два наших корпуси, які розташовані поруч.

(фото: ХНУ імені В. Н. Каразіна)

Наступного дня прямим влучанням зруйнували наш корпус економічного факультету. Потім ще була наша бібліотека, Музей природи, але вони не сильно постраждали.

Дуже сильно постраждав наш спорткомплекс Каразінський, його просто знищено. Останнім постраждав наш Інститут державного управління на Московському проспекті.

В цей тиждень у мене було відчуття, що ще трошки, і ми залишимось без університету. Але це емоції. Насправді якщо порахувати, в тих корпусах були чотири з двадцяти трьох інститутів та факультетів університету.

Я впевнена, що, дай Боже, закінчиться війна, ми їх відновлюватимемо й відновимо.

Подивись по темі

0:04:31

”Подарунки” росіян на Великдень: нічні обстріли Харкова та ситуація в місті

У Великодню ніч росіяни вкотре обстріляли різні райони Харкова.

Чутки про переїзд університету

— Окупацію не рахуємо, віримо, що Харків залишиться українським містом і віримо в ЗСУ. Я щодня спілкуюсь із головою військової адміністрації.

Університет Каразіна для Харкова — це символ і серце міста. 

Це був шок, коли я побачила новину про наш можливий переїзд, мені донька подзвонила, яка є студенткою нашого університету, і запитала, чи ми переїжджаємо.

Потім телефонували знайомі зі США, з Німеччини із запитанням: “Так що, будуть здавати Харків?”. На моє питання чому, була відповідь, що переїжджає університет Каразіна.

Розумію щире бажання допомогти, занепокоєність, турботу про університет, насамперед з огляду на безпеку людей. Але університет нікуди не переїжджає, бо він дійсно є серцем Харкова, а серце рухати не можна.

(фото: ХНУ імені В. Н. Каразіна)

В університеті Каразіна постраждали не тільки будівлі. Під час евакуації з Ізюму разом з батьком загинув студент 3 курсу інституту екології. У Харкові від інтенсивних обстрілів міста загинули професор-економіст з інституту держуправління, доцент-фізик, старший викладач хімічного факультету.

Також загинуло кілька хлопців та викладач, що пішли приєдналися до територіальної оборони.

Як проходить навчання під час війни

— Зараз немає можливості проводити заняття згідно з розкладом. Єдине, чому ми дійсно вдячні, коронавірус нас дійсно підготував, ми всі вже добре орієнтуємось у Zoom, в Google Сlassroom та Google Meet, в Moodle.

Ми 18 березня збирали черговий ректорат — це перший раз, коли я запитала, чи залишаємось в Харкові. Ми вирішили, що залишаємось. Одразу відновити навчальний процес нам не вдалось через проблеми зі знеструмленими серверами.

Тому коли в нас все відновилось, ми з 28 березня розпочали дистанційне навчання.

Воно зараз, на відміну від “ковідного”, проходить переважно в асинхронному режимі, тобто не за розкладом.

Тому у нас зараз є лекції онлайн, там де немає такої можливості, то звісно в асинхронному режимі: викладач дає завдання, студенти, коли їм зручно, виконують.

Також в університеті переглянули навчальні плани, зокрема написання дипломних робіть замінять комплексним іспитом, а курси, де потрібна присутність студента в лабораторії перенесуть на наступний навчальний рік. 

Війна руйнує все хороше, що українці наживали роками та навіть століттями. Про весь біль війни розповіла перша леді України Олена Зеленська у своєму інтерв’ю.