Віра в хороший результат у справі, кажуть, уже половина цієї справи. Ми теж віримо у перемогу, бо інакше бути не може: у світі завжди добро перемагає зло.
А ще сильнішими нас робить віра усього світу у перемогу України. Розмова із Себастьяном Юнгером доводить: світ нами захоплюється.
Американський журналіст, військовий кореспондент, який висвітлював війну в Афганістані, дав інтерв’ю журналістці Голосу Америки та розповів про три причини, чому Україна має великий шанс на перемогу у війні з Росією.
Насправді ні для кого не секрет, що у сили української армії мало вірили. Перед війною ми бачили, що багато експертів-аналітиків у США говорили, що Росія швидко переможе, а в Україні розпочнеться повстанський рух із підтримкою з Америки.
Фото: Unsplash
Вони визнавали, що окупувати країну дуже важко. Але, здається, ніхто не сумнівався, що Київ паде за кілька днів.
Чому це сталося?
Насправді вся річ у тому, як весь цей час світ уявляв ті чи інші країни світу.
Росія — наддержава. Я думаю, ми припускали, що вони більш компетентні, що у них більше можливостей, ніж є насправді. Америка — ще одна наддержава, і ми зазнали подібної невдачі. Ми зовсім забули, що наддержава не завжди перемагає.
Себастьян досить багато це вивчав, і написав про це книгу під назвою Свобода. Книга стане посібником геополітичних феноменів: чому аутсайдери, менші за розміром і менш потужні групи, часто перемагають більшого супротивника.
Якби так не було, якби найбільша країна, найбільша імперія завжди перемагала, у світі не було б жодних шансів на свободу.
— Світ складався б із кількох фашистських мегадержав, у населення не було б автономії, але світ так не виглядає. Так, явно наші аналітики забули, що протягом довгої історії людства, менші групи часто, на щастя, перемагають більші.
Звідки походить сила української армії?
— Freedom — англійське слово “свобода”, походить від середньовічного німецького слова “кохані”. Коли люди борються за свою свободу, вони справді борються за захист своїх сімей, дітей, своїх громад.
Вони борються, щоб захистити речі, за які варто померти, і я не впевнений, що у російських солдатів є таке відчуття. Я думаю, що деякі з них навіть спантеличені, чому вони взагалі там.
Фото: Pixabay
Тож коли ви захищаєте свої домівки, люди воюють дуже й дуже ефективно. Українці мали час підготуватися, війна на Донбасі тривала вже майже 8 років, отже, очевидно, що українське суспільство навчилося мислити категоріями війни та готуватися до неї.
І, звісно, була важлива зброя, як-от ракети Stinger.
Українська жінка в американських ЗМІ
На думку Себастьяна, саме жінки надають моральну легітимність будь-якій суспільній справі. Це все почалося ще 100 років тому у США, коли жінки приєднались до робітничого руху, і експлуатовані робітники нарешті отримали права та справедливу оплату.
Коли жінки щось підтримують, це підтримує суспільство.
— Також існують моральні, соціальні санкції проти масового вбивства жінок. Деспоти-автократи будуть стріляти з автоматів по натовпу чоловіків, тому що натовп чоловіків, як би це комусь не подобалось, виглядає як бунт. Щойно жінки залучаються до чогось, це виглядає не як бунт, а як моральний рух.
Отже, 3 речі, які важливі для цих рухів на думку Себастьяна Юнгера:
- Боротись за щось шляхетне, як-от свободу та спільноту, за щось, що є глибокою людською цінністю.
- Лідери, які готові померти, лідери, які не ховаються за інших людей, які готові прийняти той самий ризик і ті самі труднощі, що й люди, які їх оточують. Якщо у вас цього немає, рух не переможе.
- Нарешті, ще один загальний елемент — це жінки в усіх ролях, особливо, в політичному чи громадському русі.
Фото: Unsplash
Надзвичайно важливо мати жінок. Вони мають більший моральний авторитет і діють інакше, ніж чоловіки. У них є горизонтальні мережі, а не ієрархічні, як у чоловіків, що дуже важливо.
Журналіст вважає, що український уряд і ЗМІ дбають про те, аби міжнародні ЗМІ знали, що жінки є частиною цього руху.
Специфічний досвід чи звичайна реакція: чому у нас всі масово волонтерять?
Юнгер акцентує: Україна — це дуже розвинене сучасне суспільство, а війни часто спалахують у країнах, які не настільки економічно, культурно та інтелектуально розвинені, як Україна.
— Першою війною, яку я висвітлював, була Боснія під час облоги Сараєво. Україна дуже нагадує мені про ті події. Сучасна армія з танками, артилерією та авіацією атакувала і зрештою оточувала міста, заповнені цивільними, і обстрілювала їх.
У Сараєво я побачив суспільство, яке разом працювало, щоб протистояти цій загрозі. У мене було величезне бажання бути частиною цього.
Війна трагічна, але є людський досвід у війні, який дуже переконливий і за яким люди насправді сумують.
На думку журналіста, після закінчення війни й перемоги України цілком можливо, що існуватиме деяка туга за днями солідарності, мужності та благородства, що так наповнюють українські серця сьогодні. А попри всі труднощі Україна має великий шанс на перемогу.
До речі, ми ще писали про дипломатичні перемоги України, які уже відбулися.