Про перший шок, страх та сумнів на війні: інтерв’ю без прикрас з Мішею Панчишиним та Іоанном Зенковим

Переможець восьмого сезону музичного шоу Х-фактор на СТБ Міша Панчишин та його продюсер Іоанн Зенков з перших днів повномасштабного вторгнення пішли захищати країну.

Це ексклюзивне інтерв’ю з хлопцями про те, як вони зустріли 24 лютого, чи зможе Міша співати після травми вуха та що армійці робитимуть після війни. Читай історію без прикрас. 

— Як ви зустріли 24 лютого? 

Міша: Я сидів у студії, писав музику, як завжди. Раптом почув голосні звуки. Подумав, що хтось дверима гупає, а виявляється, це нас бомбили.

Найважчий був наступний день. Я лежав, дивився в стелю, й мене зсередини з’їдало: чому я нічого не роблю. Я міг би сісти й писати пісні далі, але мені зовсім не хотілося.

Іоанн: Я був вдома з дружиною і донькою. Як тільки почалась війна, вирішив, що треба їх евакуйовувати. Відправив дружину з дитиною за кордон і думаю: “Усе. Йдемо воювати”.

Доньку з того часу, до речі, ще не бачив. Коли я їх відправив за кордон, їй був рік, зараз уже півтора. Тяжко, звісно, їх не бачити. Так хіба що відеозв’язком інколи сльозу проллю. Але тримаємося. 

Фото: yanptashkin / Instagram

— Уже за кілька днів ви були в теробороні. Знаю, що виконували завдання в Києві та області. Чи можете зараз про них розповідати?

Міша: Про завдання, які виконували в Києві, поки розповідати не можу. Лише скажу, що це було пов’язано із затримкою диверсійно-розвідувальних груп. Також ми були в Бучі, Ірпені.

Там евакуйовували поранених і допомагали зачищати цю місцевість після відступу російських військ. До речі, якщо порівнювати, то в Ірпені й Бучі все було схоже на бойовик. А на Сході — це повноцінний фільм про війну.

— Розкажіть, як потрапили на Схід.

Міша: Я пам’ятаю, що дуже захотів на Схід після того, як побачив, що ті гниди роблять з нашими дівчатами.

Іоанн: Знаєте, ми коли приїхали, то були шоковані. Нас направили до однієї з бригад, але ми зайшли окремою групою. І росіяни нас побачили. Наші позиції були за 700 м біля їхніх.

А в них така схема, що коли заходять новенькі, вони починають бомбити. Лякають так. І нас просто “прасували” два дні. Тобто ти лежиш і чекаєш смерті просто.

Чуєш, що вихід поруч. Думаєш: “Ну, все. Зараз буде біля мене”. Оце страшно. Але потім якось оце все минає і стає цікаво. Азарт вмикається. А наступна — твоя чи не твоя? 

Я перед тим, як їхати, думав собі. Знаєте, найстрашніше — це, перепрошую, не обгидитись під час бою через страх смерті. Найстрашніше — не змогти при цьому стріляти в ворога у відповідь.

Фото: yanptashkin / Instagram

— Зустрічаємося з вами у Києві, бо ви саме лікуєтесь після важкого бою.

Міша: Так трапилося, що через кілька тижнів після перебування на Сході ми були на одному з Бахмутських напрямків, і росіяни взяли нас майже в кільце.

Фактично вони оточували нас, наче підковою. Треба було битись. Наш командир Шнайдер підійшов до нас і каже: “Хлопці, ми або відступаємо, або йдемо до кінця, вибирайте”. Ми вирішили битись. 

Я вийшов з окопу і побачив першого орка. Я в нього націлився, і одразу тисяча думок. Це — перша людина, яку я мав би вбити, перший орк.

І я почав сумніватися. І тоді Жигайло — наш побратим — його вбив. Влучив прямо в голову. Я струснув головою і думаю: “Все, понеслась”. 

Наш командир з позивним Шнайдер врятував життя нам усім. З розірваним плечем, коли в нього потрапила міна, примудрився навіть вивезти поранених.

Читати на тему

Мені приємніше писати пісні, але я вимушений вчитися стріляти — Фагот про життя музиканта на війні

Читай, як змінилося життя соліста після 24 лютого.

— Ви 14 годин були в прямому контакті з російськими військовими. Які травми отримали в цьому бою?

Міша: Складно сказати, чи наші травми отримані саме в цьому бою. Там ти постійно під вогнем, ти спиш мінімально, за метр від тебе б’ють міномети, ти глохнеш, непритомнієш, просинаєшся.

У мене контузія, струс мозку і внутрішня травма правого вуха. Остання через те, що я гранатометник і не завжди встигав надягати вушні затички перед пострілом з РПГ. В Іоанна схожі травми. 

— Співак з травмою вуха?

Міша: Праве вухо в мене вже відновилось наполовину. Співати травма не заважає. Я от собі зараз почав інколи нарешті знову підспівувати. Бо на війні муза мовчала.

Наче не заважає співати травма, не знаю… Може, зі сторони хтось слухає і каже: “Йооомайо” (сміється).

Фото: yanptashkin / Instagram

— Зараз ви проходите медкомісію, яка має визначити, чи можна вам знову на фронт. Якщо не дозволять, що робитимете?

Іоанн: Якщо ми списуємось, будемо працювати на війну, на ЗСУ, на нашу перемогу. Організуємо благодійний тур. Знаєте, це питання включеності в війну.

Тобто точно не варто їхати на війну тим, хто відчуває, що їм там не місце. Але волонтерити, допомагати ЗСУ — це обов’язок кожного. 100%. 

Що буде після війни, поки не загадую. Я вже точно не режисер, а чи буду я ним після війни — велике питання. Бо я не уявляю себе ні за камерою, ні сценаристом зараз. Якщо я щось і зніматиму, то це буде художній фільм про наші бої. 

Міша: Я точно знаю, що ми переможемо. 

Українські митці не стоять осторонь війни в Україні, а активно захищають рідну землю всіма доступними способами та заряджають своєю енергією інших.

Читай, що розповів лідер гурту Друга ріка Валерій Харчишин про сина в ЗСУ.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!