Коли в наш будинок прилетіло, я не злякалася: акторка Ольга Атанасова про життя і роботу на тлі війни

Ольга Атанасова — одна з найпопулярніших і найкрасивіших акторок українського кіно. Глядачі її знають і люблять за проєктами Різниця у віці, Папаньки, Обираючи долю, Лист очікування, Вітряна жінка та ін.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ця смілива тендітна жінка відправила свою маленьку доньку за кордон, а сама залишилася в Києві. Каже, що в перші місяці війни більше лякали не тривоги й обстріли, а порожнеча і відсутність людей у столиці.

А потім Ольга отримала запрошення зніматися в новому сезоні популярного детективу телеканалу ICTV2 Розтин покаже. Це були її перші зйомки з початку повномасштабної війни, проте зараз Оля активно знімається і грає у театральних виставах. 

Про життя та роботу ми й поговорили з Ольгою Атанасовою.

— Олю, нещодавно у ваш будинок влучили уламки дрона і сильно пошкодили кілька квартир. Ви були вдома?

— Так. Це сталося після 11 ночі. Я повернулась з допрем’єрного показу, ми ще з донькою сиділи на кухні. Я знала, що тривога, і зазвичай ми спускаємося в укриття, але цього разу залишилися у квартирі. Пам’ятаю, вимкнула витяжку, щоб чути, що на вулиці відбувається…

І раптом щось задзижчало ще сильніше і гучніше, і я кажу: “Адель, бігом до дверей!” А потім було дуже гучно — стало ясно, що прилетіло по нашому будинку. Вже у під’їзді ми побачили наших переляканих сусідів — дехто вискочив у чому був, діти босоніж. Ми на 21 поверсі живемо, сусідам на 25-му добряче перепало, це родина ведучого телеканалу ICTV Андрія Ковальського, добре їх знаю.

— Страшно…

— Ні, ми з Адель більш-менш спокійно все перенесли. Я взагалі в таких ситуаціях дуже стримано поводжуся, наче зверху спостерігаю за людьми. І Адель також спокійна була — бачила, що я не нервую.
До всього, я ще поверталася у квартиру за іграшкою, бо Адель без свого вовченяти відмовлялась йти у сховище. Ми в укриття ходимо з трьома іграшками, без них — ніяк (сміється).

Читати на тему

Культове українське кіно: топ-7 фільмів, які вартують твоєї уваги

Підбірка з семи шедеврів кіноіндустрії, які має переглянути кожен справжній українець.

— Скільки вашій доньці, й чим Адель цікавиться?

— Їй 11 років. І в Адель багато талантів. Вона дуже артистична — це від мене. А ще вона гарно малює, бачить тривимірну реальність, як дизайнер. Останнім часом полюбила дивитися фільми, де я знялася — відчуваю, що вона пишається мною. І це приємно.

З 4-х років донька займалася акробатикою, було витрачено на це багато часу і сил, і в неї були реальні успіхи, перші місця. Але почалась війна, Адель поїхала, а коли повернулася — категорично відмовилась йти на акробатику. Я розумію, це важко… Адель — така квіточка в мене, принцеса, а я була більш розбійницею.

— Як почалася війна, пам’ятаєте?

— Добре пам’ятаю. Напередодні була на допрем’єрному показі, і там з багатьма знайомими журналістами обговорювали, чи буде війна. Тоді був час, коли всі тільки про це й говорили. Того вечора я потрапила додому десь о 4 ранку, а за деякий час почула вибухи і відразу все зрозуміла. Але я так хотіла спати, що мене вимкнуло. Вже за пару годин, коли прокинулась, усвідомила масштаби вторгнення. Тато Адель забрав її, деякий час вони були в області, а потім поїхали за кордон з іншими дітьми.

— А ви?

— А я залишилася вдома, бо не планувала нікуди їхати. Перебралася до друзів на Лівий берег, гуртом веселіше (сміється). У перші дні всюди прилітало: і в мене, на Лобановського, і на Лівому, де я була. Перший час страху взагалі не відчувала — була якась нереальність всього, що коїлось. Вже потім, після Ірпеня і Бучі, прийшло розуміння масштабу трагедії.

— У березні в Києві було страшно і порожньо

— Так. Не вибухи лякали, а ця порожнеча. Я приїхала додому за речами, побачила заклеєні вікна, відсутність людей, консьєржів. Проте, пам’ятаєте, яке було єднання в ті часи, як люди допомагали одне одному?!

— Чому ви не поїхали?

— В мене й думки не було такої, хоча багато людей пропонували свою допомогу. Я не боялася. Була впевнена, що все буде добре, ще й сама підтримувала інших. А потім почалося пожвавлення у роботі, отримала пропозицію зйомки у новому сезоні серіалу ICTV2 Розтин покаже.

— Це детектив про детективне бюро, що шукає злочинців. Кого гратимете ви?

— Я граю Дашу, це сильна жінка, яка має бізнес, заробляє і живе, як сама хоче. Вона альтруїстка і волонтерка, цілеспрямована людина. Енергетично ми дуже схожі: я також не люблю сидіти, склавши руки, мені потрібна дія. Її коло спілкування — заможні люди, але щось її не влаштовувало в багатому чоловікові, і вона розлучилася. Але ми не все про неї знаємо, думаю, якісь таємниці в неї є.

— Чим вас зачепив проект або героїня?

— Коли читала сценарій, відчувала теплі почуття до своєї Даші, бо вона мені близька. А ще я зраділа, що мене відразу затвердили — це означає, що й автори проекту відчули нашу схожість. Вона ефектна: коли мені зробили макіяж і зачіску Даші — мене це вразило. Я зараз навіть почала носити таку зачіску, як і в неї: волосся збираю в гульку і випускаю прядки. Чому раніше так не робила — не уявляю, мабуть, чекала на свою героїню!

— У кожній людині багато всього — і доброго, і поганого. Ваша героїня здається ідеальною…

— Думаю, вона занадто впевнена в собі. Про деякі моменти судить поверхово, не вдається в суть, але потім виявляється, що все занадто глибше і складніше. В цьому сезоні Даша не повністю розкрилася, ми багато чого не знаємо про неї. Припускаю, може щось з’явитися з минулого життя…

Новий третій сезон детективу Розтин покаже дивіться на каналі ICTV2 з вівторка по четвер о 20:00. 

Інший актор цього серіалу, Михайло Досенко, також нещодавно розповідав про свою службу в ЗСУ, бої та поранення.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.