Українська культура здавна відображала ідентичність нашого народу. У піснях, картинах, художніх творах була закарбована пам’ять про наше коріння, дух та силу рідної землі.
З появою кінематографа культура отримала ще один голос, який мовив до українців щиро і голосно, розповідаючи про нашу силу, славу та сутність.
Саме так на світ з’явилися культові картини, які, попри свій вік, ніколи не втрачають актуальності. Ми зібрали підбірку з семи кінострічок, які забезпечать для тебе прекрасний та цікавий вечір.
Цей німий документальний фільм відзняв режисер Дзиґа Вертов ще у 1929 році. Проте він почесно став одним із найголовніших маніфестів світового авангарду і лишається на сходинці 12 найкращих документальних фільмів світу й донині.
Адже фільм Людина з кіноапаратом знімався без сценарію, як хроніка з життя одного дня великого міста: Одеси, Харкова та Києва доби НЕПу.
Фактично, цей фільм став своєрідним методичним посібником для майбутніх кінорежисерів.
Задумом проекту було створити щоденник кінооператора, який виходить за межі театру та літератури й показує життя таким, яке воно є.
Стрічка Юрія Іллєнка Білий птах з чорною ознакою почесно займає восьме місце у рейтингу найкращих за всю історію українського кіно, і не дарма.
Адже саме в цьому українському фільмі вперше підняли тему боротьби УПА проти радянських “визволителів”.
Стрічка розповідає історію української сім’ї, яка живе на Буковині, поблизу румунського кордону. Багатодітний батько має трьох синів, які закохані в одну дівчину, та на цьому їхні змагання лише починаються.
До кордону почали наближатися радянські війська, а брати опинилися по різні сторони барикад. Хто з них потрапив до Червоної армії, а хто вступив до лав підпільної боротьби УПА?
Фільм варто подивитися не лише через проникливий сюжет, який зібрав численні нагороди на кінофестивалях, а й тому, що тут вперше дебютує Богдан Ступка як актор кіно.
А як щодо класики української версії Ромео та Джульєтти? Фільм Тіні забутих предків визнаний фестивалями по всьому світу.
Екранізацією одноіменної повісті Михайла Коцюбинського Тіні забутих предків зайнявся геніальний режисер зі світовим ім’ям в кіноіндустрії — Сергій Параджанов.
Параджанов зумів передати не лише всю драматичність трагічної історії кохання Марічки Гуменюк та Івана Палійчука, чиї сім’ї вважали одне одного смертельними ворогами.
Він передав атмосферу Карпат, фольклористику Гуцульщини, її звичаї, обряди, вірування та містику. Для цього Параджанов довго досліджував місцевих жителів та сам поринув у самобутність краю.
Фільм став новаторським і заклав основи поетичного кіно, а вже скоро перетворився на символ боротьби дисидентського руху.
Ця стрічка — поєднання відбірного українського гумору, козацької вдачі та фантастики, якій позаздрить навіть Голлівуд.
Екранізував повість Гоголя видатний режисер Борис Іванченко. Стрічка Пропала грамота, у вигляді вистави, розповідає про пригоди козака Василя, на якого чекає довга дорога, сповнена пригод та містики.
Василь має відвезти грамоту до російської цариці. Зробити це не так уже й просто, адже на неї полює сам чорт.
На своєму шляху Василь потрапляє у різні пригоди, знаходить нових друзів та долає підступи нечистої сили. Кінцівка цього фільму точно тебе здивує.
У цій кінострічці-притчі про вірменського поета й музиканта 18-го сторіччя Саят-Нова режисер Сергій Параджанов звернувся до своїх національних витоків.
Героя фільму він обрав не випадково. Саят-Нова теж був мультинаціональний, і в цьому Параджанов проводив паралелі між собою та героєм фільму.
Цей фільм про незвичні погляди, про любов, релігію, духовний світ поета і його шлях від дитячих років до глибокої старості.
Він настільки яскравий, незвичний і щирий, що не сподобався радянській цензурі. Тож після численних перезнімань цієї стрічки Параджанов припинив кар’єру режисера на цілих 15 років.
Це один із найгучніших фільмів в історії робіт Олександра Довженка. Його визнали шедевром світового кіномистецтва.
Стрічка розповідає про важкий етап колективізації, створення колгоспів та класову ворожнечу, розкуркулення наприкінці 20-х років.
Крізь фільм протягнено тонку ниточку символічного зв’язку українців з рідною землею та показано, як колективізація розривала ці зв’язки.
Стрічку було заборонено й відкладено в глибокий ящик шедевральних кінострічок уже за дев’ять днів після виходу в прокат, адже вважали її недостатньо комуністично-ідеологічною.
Комедійний фільм За двома зайцями режисера Віктора Іванова про альфонса царських часів, відзнятий за п’єсою Михайла Старицького.
Свирид Голохвостий, головний герой п’єси, вирішив, що найкращий спосіб розбагатіти — вдало одружитися. Тож пригледів собі потенційних наречених й побіг за двома зайцями одночасно, почавши залицятися одразу до двох дівчат.
Стрічка повністю україномовна, лишень Голохвостий розмовляє суржиком, що підкреслює його недолугість. Цей фільм веселий, простий та легкий, тож його перегляд надихне та розслабить після важкого дня.
Шедеврами можуть бути не тільки старі фільми, зараз українські кінорежисери творять нову історію незалежного кіно. Читай про 10 українських фільмів, які підкорили міжнародні кінофестивалі.
Слідкуй за нашим Telegram-каналом, щоб не пропустити цікаві події та корисні матеріали.