Олена Тотель — військовослужбовиця 13-ї бригади НГУ Хартія на псевдо Бароко та пілотеса ударних дронів FPV. Другий бойовий виїзд мав би налякати її до смерті, але для неї все обернулося дивним відкриттям: вибух ворожого дрона пролунав, наче звичайна піротехніка. Колишня журналістка з Одеси та Дніпра не відчула страху, адже усвідомила, що її місце — саме тут, на передовій.
У інтерв’ю Wonderzine Україна та Sestry військова розповіла про свій бойовий шлях.
Шлях до війська: рішення та мотивація
Олена Тотель зазначила, що її рішення долучитися до Сил оборони України було необхідним.
— Я б не пробачила собі, якби не стала частиною війська, — каже військова.
Її життя до війни було пов’язане з медіа: Олена працювала журналісткою та шеф-редакторкою на регіональних телеканалах в Одесі та Дніпрі. Проте повномасштабне вторгнення змусило дівчину змінити своє життя. Вона залишила медіа, почала волонтерити та, зрештою, вирішила мобілізуватися.
На мою країну напали! Моїх людей вбивають, на наші міста летять ракети. Це нечесно, це несправедливо, це верх варварства. І кипіти від цієї ненависті й агресії та водночас не діяти — це тупо, — акцентує жінка.
Початок служби: фізична підготовка та обрання підрозділу
Олена прагнула досягти високого фізичного рівня, щоб бути готовою до служби.
Я прийшла в зал і кажу тренерці: “З мене треба зробити машину”.
Не маючи військового досвіду, спочатку вирішила працювати у прес-службі бригади Хартія, проте її справжньою мрією було служити у бойовому підрозділі.
В результаті її направили до роти ПТКР, а згодом вона потрапила до взводу ударних дронів.
Ворожий дрон змінив ставлення Олени до страху
Вже під час другого виїзду трапився випадок, який, за словами командира, став її бойовим хрещенням: ворожий дрон скинув боєприпас на їхню позицію. Саме в цей момент Олена відчула, що страху немає — була лише стійкість і рішучість. Згодом на фронті вона пережила не один подібний момент, який показав — ні артилерія, ні залпи Градів, ні безпілотники ворога не можуть її зламати.
— Якщо по тобі працює танк — ти просто ховаєшся і чекаєш. Але дрон — це зовсім інше: він з’являється несподівано, бачить тебе, як на долоні, і може влучити в будь-який момент. Це набагато небезпечніше, — каже Олена.
Фото: Sestry.
Одного разу вона навіть проспала приліт ворожої керованої авіаційної бомби, яка розірвалася всього за двадцять метрів від них. Побратим, прокинувшись від вибуху, випадково обпікся гарячою кавою.
Його я почула, а ось КАБ — ні, — з посмішкою пригадує вона.
Вона пояснює, що коли загроза смерті реальна і неминуча, страх втрачає сенс — якщо це її куля чи ракета, вона наздожене її будь-де, і тоді вже не має значення. Якщо ж загроза не торкається безпосередньо, боятися немає причин.
Водночас жінка наголошує, що відсутність страху не означає безпечність або легковажність — завжди залишатися зібраною і знати, що робити, є ключовим. Саме через моральну готовність вона і прийняла рішення йти на фронт.
FPV-дрони: складність та переваги
Згодом командир Олени повідомив, що завтра її направлять на навчання пілотажу FPV-дронів, Олена спочатку не була в захваті. Вона вважала, що літати на дронах — це не справжня війна, адже в її уявленні справжні бої ведуть піхотинці та артилеристи. Та швидко зрозуміла, що це глибока помилка.
Вона каже, що FPV-дрони — найскладніші у керуванні серед усіх безпілотних систем.
Якщо вмієш працювати з ними, то з іншими буде набагато простіше, — порівнює Олена.
Хоча для її гуманітарного мозку, що звик до літератури та мистецтва, технічний складник став серйозним викликом.
— Часом доводилось перепитувати та уточнювати по кілька разів, — розповідає Олена
Олена зараз є пілотесою FPV-дронів, технології, що активно використовуються в сучасній війні. Військовослужбовиця розповідає, що управління такими дронами є одним із найбільш складних аспектів її роботи.
FPV дуже складні системи, певно, найскладніші в управлінні. Але якщо ти навчився працювати з ними, зможеш працювати з будь-якими дронами.
Попри складність, вона зізнається, що її робота дає велику свободу в ухваленні рішень і дозволяє ефективно вражати ворога.
Жінка згодом зрозуміла, що за час війни технології безпілотників змінили правила гри — дрони почали знищувати ворожу техніку ще до того, як до неї доходили протитанкові ракети.
Фронтовий побут і зміни в житті Олени Тотель
Щодо фронтового побуту, то він, на відміну від міфів, не такий суворий, як думають багато цивільних. Олена розповідає, що в їхній роті зміни — це не постійне сидіння в окопах без можливості вийти.
З появою дронів вона навіть частіше буває на свіжому повітрі, ніж раніше. Все залежить від того, як сам облаштуєш своє місце — газовий балон, спальники, грілки, навіть скатертина і подушки для табуреток — дрібниці, які дуже покращують життя.
Пам’ятає, як одного разу здивувала побратимів, коли поставила у бліндажі вазу з конваліями — для неї важливо, щоб навіть там було затишно.
Війна навчила її цінувати прості речі, які раніше здавалися буденними — теплий душ, зручне ліжко, можливість помитися.
— Гарячий душ — це взагалі щастя, — каже вона.
Особливо складно з побутовою гігієною, особливо для жінок. Олена ретельно готується до місячних: має запас знеболювальних, прокладок і вологих серветок. Волосся тримає під шапочками, які одягає під шолом — так воно довше залишається чистим і не заважає.
Фото: Sestry
Ще одна складність — пошук правильної форми.
— Жіночі берци знайти дуже важко, це майже як знайти єдинорога, — сміється Олена.
Вона навіть шиє собі одяг на замовлення, бо стандартні військові речі, які роблять за чоловічими лекалами, не підходять.
Олена переконана, що бути солдатом — це не так складно, як багато хто уявляє. Головне — бажання вижити і навчатися. В їхній бригаді новобранців навчають не лише стріляти, а й розуміти, чому вони воюють, що дає додаткову мотивацію.
Військова вважає, що чоловіки не мають ухилятися від служби
Олена не приховує свого ставлення до чоловіків, які ухиляються від служби. Для неї це — особисте розчарування. Вона вважає, що кожен, хто ховається, підставляє свою родину під небезпеку, адже окупація не питає, чи є вдома чоловік на війні.
Війна сильно змінила Олену. Раніше вона жила у своєму професійному світі, серед однодумців, а тепер щодня бачить дуже різних людей — від науковців до простих солдатів, з гумором яких інколи складно було звикнути.
— На війні звикаєш до гумору восьмикласників, — жартує вона. І зізнається, що сьогодні саме ці люди і ставлення побратимів дають їй сили триматися.
Війна зробила її простішою і, водночас, цинічнішою. Вона навчилася приймати, що не всі люди дотримуються тих же моральних принципів, що й вона, і що на фронті важливо адаптуватися і не чекати, що все буде, як у мирному житті.
Олена закликає жінок, які готові, приєднуватися до війська
Олена зізнається, що жінок на фронті, особливо у бойових підрозділах, усе ще бракує. Вона переконана, підтримка між жінками у війську має особливу силу, адже саме вона допомагає долати страх і втому.
Тим, хто лише розмірковує про службу, Олена радить бути вірними собі та своїм переконанням. Якщо є бажання йти у бойовий підрозділ — варто спробувати, проявити характер і не слухати тих, хто сумнівається у твоїх силах.
Якщо вирішила бути в бойовому підрозділі, йди й пробуй. Прояви характер і не слухай тих, хто каже, що ти не впораєшся, — каже Олена
Вона наголошує: служба — це випробування, яке вимагає витримки, готовності до труднощів та вміння не дозволяти страху керувати власними діями. Навіть на межі фізичних можливостей Олена продовжувала виконувати завдання, доводячи, що внутрішня сила часто переважає втому.
Водночас вона не закликає всіх жінок мобілізуватися. Її звернення — до тих, хто добре розуміє власні здібності й готовий бути корисним армії.
Історія Олени Тотель — це приклад того, як у найскладніший для країни час можна сміливо змінити своє життя. Її шлях від журналістки до пілотеси дронів доводить: йти за покликом серця та підтримувати свою країну можна навіть у найтемніші моменти війни.
Раніше ми писали, про Юнгу, яка у свої 18 років долучилася до війська. Читай, історією операторки FPV, яка з командою хлопців “кошмарить” росіян.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!