Він — герой одного з найпопулярніших українських мемів. Івана Мартинова українці сім років тому прозвали Чотким пацею.
Хлопець випадково став інтернет-сенсацією, відверто і просто розповівши, що думає про курс долара. Нині українці дізнались, що Іван воює на Донеччині. Він уже вдруге пішов захищати країну від росіян.
Читай далі, що розповів Чоткий паца про свою службу в лавах ЗСУ, а також про плани після перемоги.
— Ходив на якісь роботи, жив нормальним життям. Воно і так зараз, може, комусь нормальне, а комусь — ні. Я був у своїй тарілці.
— Прокинувся від гулу ракет. Вибіг, подивився, полетіли ракети, й через десять хвилин подзвонили, сказали: “Ваню, збирайся”. Усе, зібрався, заварив кави, але так її й не випив — поїхав.
— Миттєво. Я навіть і не роздумував. Просто про себе буркнув, бо лиш нещодавно прийшов додому, а тут знов. А ще сльозу пустив, чесне слово.
— Так, чули й бачили. Розпитують, як у мене це вийшло, тощо. Я кажу, що просто сказав свою думку. Усе, посміялись, позгадували якісь меми, та й на тому все.
— Ні, з цим мемом він не повʼязаний. Позивний Різо. Він утворився ще в Авдіївці. Загалом був дуже смішний випадок. Приїхали ми якось із позиції, і командир каже: “Ріж барана, наробимо шашликів”.
І він спостерігав за мною, як я ходжу біля того барана. Стояв-стояв і каже: “Ваня в нас не просто парамедик, він парамедик Різо”. Та й так воно причепилось. Різо, та й Різо.
А потім, як я виїхав, то набив цей позивний на руці. У цих чотирьох літер є своя передісторія. Кожна буква дещо означає.
— Це “мєрзость”. Я б сказав навіть гірше, але так доречніше. Мерзота.
— Кровʼю. Як відповісти? Їх сюди ніхто не кликав. Хай забираються звідси.
— Дасть Бог, переможемо. Чим швидше, тим краще, я думаю. Скоріше закрити це непотрібне питання, щоб усі вже поїхали по домах, до своїх родин і дітей.
— Я думаю, що з допомогою краще, правильно? Якщо ти копаєш сам картоплю, ти ж стомишся на спеці. А якщо до тебе ще прийшла сусідка, Маруська якась, то воно вже якось ліпше. Звичайно, з допомогою краще, але я думаю передусім, що ЗСУ самі справляться.
— Одружитись.
— Так, у Хмельницькому працює. У мене там друг живе. Я приїхав до нього на Новий рік, і ми познайомились. Якось я зрозумів, що нарешті! Я відчув, що це воно. Я їй одразу сказав, що все, чекай на мене.
Вона спочатку казала: “Ваню, не можна так швидко, що ти таке говориш”. А потім почалась війна, вона написала повідомлення, що кохає і сумує.
Спілкуємось на нервах, але я думаю, все буде добре. Закінчиться скоро все це, і як приїду, то назву її міс Мартинова… Дасть Бог. Кицю, я тебе дуже люблю!
— Терпіння, наснаги, все буде добре! Тримайтеся, скоро закінчимо цю всю двіжуху, та й усе.
Віталій Кім — голова Миколаївської ОДА. За час повномасштабного вторгнення він полюбився не тільки жителям Миколаївщини, а й усій Україні. Читай інтерв’ю Віталія Кіма про ситуацію в Миколаєві та героїзм українців.