“Чому ці нелюди мають вирішувати, де саме мені жити?!”: велике інтерв’ю Комаровського про пережите, українців та Путіна

Повномасштабна війна в Україні стала шоком для тих, хто довго толерував російську культуру, політику та самого Путіна. Також ракети у центрі, на заході та півночі країни стали немов холодним душем: люди “засинали 23 февраля”, але прокинулися 24 лютого.

Як за більше як рік великої війни змінився стан українців, а також про особисте переживання подій в інтерв’ю розповів український дитячий лікар Євген Комаровський у телемарафоні Єдині новини. 

Про особисте Комаровського

Зараз відомий дитячий лікар живе між двома містами: рідним Харковом та Києвом, де йому та команді вдалося зібрати незалежну студію для комунікації з людьми.

— В перші дні війни мені здавалося, що моє завдання — говорити до тих, хто мене читає, хто мене знає, — зізнається Комаровський.

Ті хлопці, які зараз йдуть нас вбивати, виростали на моїх книгах, які читали їхні мами. 

Я вважав, що в мене є шанс достукатися до цих матерів з Росії та Білорусі, бо вони знають, що лікар Комаровський завжди говорить те, що думає. Але ті, хто зазомбований і переконаний, що “Великий Пу” правий — їх уже не вилікуєш.

Pexels

А ті, хто знав, то розумів це і до моїх звернень. Виїхали з Росії, не пускали дітей на війну, розповідає Комаровський. 

Лікар каже: з шести мільйонів підписників-росіян від його блогу відписався лише мільйон користувачів. Інші слухали все, що він розповідав — і практично вісім місяців Євген Комаровський взагалі не говорив на тему медицини. 

Читати на тему

Доктор Комаровський: росіянам подобається заривати голову в пісок подібно до страусів

Доктор Комаровський розповів про свою місію під час війни, поділився страхами та відповів, на що сподіватися українцям.

— Чи були ви готові до 24 лютого? Де прокинулися?

— Мене дружина розбудила о п’ятій ранку, в Харкові. Каже: “Чуєш, реальна канонада?!” Я це розумів, але внутрішньо не був готовим до таких масштабів. Знову ж таки, до початку повномасштабної війни я спілкувався з людьми, які, на мою думку, були компетентними в такому питанні. 

І тоді я чув лише дві думки: “Загострення буде, але ж танки не поїдуть”. А друга: “Ну, Путін же не ідіот”. А виявилося, що таки ідіот.

Ця думка й зіграла з нами поганий жарт, висновує Комаровський.

— Як ви, з точки зору лікаря, оцінюєте Путіна зараз?

— Не дочекаємося. Швидко він не помре, нам треба своє робити, а не сподіватися на це. 

Pexels

Стосовно “хороших росіян” та спілкування з громадянами РФ у доктора Комаровського своя думка: ми всі недооцінили силу пропаганди у 21 столітті. 

Всі ті, з ким я спілкувався, виїхали з Росії після 2014 року. Нині там є дві чи три сім’ї: вони не пишуть мені, бояться підставити себе. 

— Я думаю, якщо почати дезомбування росіян тим же телевізор, то за років 10–15 з них можуть бути нормальні люди, — припускає лікар.

В будь-якому разі, що б там не відбувалося, для наших людей це вже немає ніякого значення. Ми на два – три покоління мінімум поставили хрест на будь-яких зв’язках з росіянами. 

Як змінилися українці під час війни

Однозначно рік повномасштабного вторгнення та активні обстріли вплинули на українців. Про це говорять усі психологи. 

— Яким є психологічний стан українців зараз?

— Ми всі зараз — психологічно постраждали. Бо ми, психологічно постраждалі дорослі, якось намагаємося спілкуватися з нашими дітьми. І це — катастрофа. 

Pexels

Діти, які перебувають з психологічно травмованими дорослими, апріорі не можуть бути здоровими. І це погано для всієї нашої країни. Приміром, можемо говорити, що доля України вирішуватиметься двічі: перший раз — на фронті, а другий — після закінчення бойових дій.

Бо питання постане таке: “Тато до Європи чи сім’я з Європи в Україну?” 

Інший аспект — це фізичне здоров’я українців. Адже протягом останнього року багато українців почали зловживати алкоголем, почали палити ті, хто до цього не палив. І це впливає на загальний генофонд країни.

— Наші люди почали жити синдромом відкладеного дня. Вони “забили” на своє здоров’я, і це дуже погано.

Читати на тему

Почну з понеділка: як синдром відкладеного життя робить нас нещасними

У чому небезпека синдрому відкладеного життя та як вибратись із цієї психологічної пастки — читайте у матеріалі.

— Чи мають право люди в тилу відчувати радість, відпочивати?

— Однозначно так. Кожен захисник, який пішов на фронт, прагне, щоб його чи її сім’я була в безпеці та щаслива. 

Кожна людина, яка любить — чоловік, наприклад, — наполягатиме, щоб його дружина відпочила і була усміхненою. Заради них обох, заради їхніх дітей. Це нормально. 

— Чому ви не поїхали за кордон? У вас була і є така можливість.

— Мені важливо відчувати мою країну, мій народ. Бути поруч. Звісно, я був би спокійнішим, якби моя дружина та невістка з дітьми поїхали, але вони також не хочуть цього робити. 

І взагалі, чому ці нелюди мають вирішувати, де саме мені жити?! Я буду тут, у рідній країні.

За словами Комаровського, 24 лютого він з родиною виїхав з рідного Харкова через численні погрози на адресу лікаря. Це були російські військові, які писали, що йдуть “денацифікувати” Комаровського.

Facebook

Комаровський каже: українцям тепер треба вміти захищати себе та свою країну, бо жити зі скаженим сусідом ми будемо ще довгі роки. А ще закликає всіх бути толерантнішими та терплячішими, не красти та не брехати — це значно пришвидшить перемогу українців над внутрішніми ворогами. 

Шлях України до змін також лежить через нашу культуру. Раніше Алла Загайкевич в ексклюзивному інтерв’ю розповідала, як нам треба викорінювати російську культуру та як нині розвивається музичне мистецтво у країні.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!