Історія моделі та айтівця, який став на службу народу України

Коли йому стає важко та хочеться опустити руки, то одразу згадує про брата, який перебуває під Бахмутом. Так говорить Богдан Стельмах, який у цивільному житті працював в ІТ-сфері, а у вільний час був моделлю.

Як пише про нього спеціально для ELLE.UA Роман Тимофєєв, Богдана раніше можна було побачити на обкладинках глянцевих журналів та на подіумі Ukrainian Fashion Week. Та зараз чоловік змінив дизайнерський одяг на піксель.

24 лютого для нього все змінилось. Богдан розповідає, що у його очах світ перевернувся, як і для усіх українців. Перший час він намагався працювати у своїй сфері, надсилати донати та допомагати кіберполіції. Та коли навесні надійшов дзвінок з військкомату, не вагаючись полишив усі старі справи.

Крім того, у студентські роки Богдан навчався на військовій кафедрі, де опановував навички ведення бою, користування зброєю та роботи з особовим складом. Там і здобув звання молодшого лейтенанта.

А після цього не полишав справу та намагався тримати себе у формі: займався спортом, вів здоровий спосіб життя та відвідував тир.

Дуже багато працював над собою і вивчав себе: що мені подобається, до чого є хист. Тому коли мені пропонували щось нове я завжди погоджувався і пробував свої сили.

Тож за два дні після дзвінка чоловік вже був на тренувальному полігоні, щоб опанувати нові навички, які могли йому допомогти ефективно боронити державу.

Звісно, ділиться Богдан, батьки засмутились, коли дізнались, що їхній син йде на війну. Та він розумів свою відповідальність, необхідність захищати Україну та її народ.

Я пішов, тому що знав, що це мій обов`язок перед рідними, перед людьми, які живуть в Україні, перед країною, якій я давав присягу боронити її суверенітет.

Попри такий бойовий дух, все ж таки довелось зіткнутись з певними складнощами. Та Богдан впевнений, що вони не настільки суттєві. Адже це лише питання звички, коли йдеться про побутові питання.

Читати на тему

Історія командира інженерно-саперної роти

Мене веде в бій не ненависть, а любов: історія вегана та командира інженерно-саперної роти на псевдо Інженер

Медитує, займається йогою та зовсім не їсть м’яса. Це історія про захисника, який поєднує війну з корисними звичками.

Також довелось звикати чоловіку швидко реагувати. Як згадує військовослужбовець, одного разу на початку служби він не зміг швидко зреагувати на тривогу та ледь не проспав її.

Розбудили його вже вибухи ракет, під час яких довелось швидко бігти в укриття. На щастя вдалось обійтись без трагічних наслідків.

Зараз для мене кожен день — ціле життя.

Тепер Богдан вже добре знає, як діяти за будь-яких ситуацій, адже вже звик. Говорить, що навіть має певний розклад. Оскільки зараз несе службу в Повітряних силах Збройних сил України, то більше розповісти про свої задачі не може.

Однак зазначає, що йому важливо підтримувати бойову здатність підрозділу та працювати з особовим складом. А люди у війську досить різні. Дехто ще вчора був водієм, інженером, лікарем чи бізнесменом, але сьогодні — став захисником.

Ці люди пожертвували своїм минулим життям, і пішли добровольцями, щоб захистити нашу землю і людей, які живуть на цій землі.

Тож захисник впевнений, що підтримка як міжнародної спільноти, так і цивільних українців надзвичайно важлива. Новини про надання нової зброї тішать та надають сил, так само як і добрі слова рідних.

А ще ліпше зміцнює армію — активна допомога тилу. Тому Богдан просить продовжувати працювати, аби донатити та тримати економіку, волонтерити, приєднуватись до війська. А найголовніше — шанувати пам’ять про полеглих героїв та пам’ятати ціну свободи, яку заплатили ті, хто більше ніколи не побачить свою сім’ю.