1 липня 2022 року, Сергіївка, Одеська область. Нічний ракетний удар по житловому будинку. 21 загиблий, серед яких — мама і тато 11-річної Ані Ромащук.
Батьки встигли сховати доньку в коридорі, накривши її ковдрою та подушками. Дівчинка дивом виповзла в під’їзд і залишилась жива. Мама з татом загинули за кілька метрів від своєї дитини.
Зараз Ані 12 років. Вона переїхала до іншого міста, змінила школу і тепер перебуває під опікою старшого брата.
— Війна навчила мене радіти сьогоднішньому дню. Частіше зустрічатися з рідними та друзями. Брати від життя максимум, не відкладаючи на потім, — ділиться дівчинка. Попри всі пережиті жахіття, вона не втратила позитив та віру в щасливе майбутнє.
З першого класу Аня захоплюється танцями й вже здобула чимало успіхів:
— Я ходила на малювання, на бісероплетіння, на хор. Але залишились лише танці. Бо танці — це для мене все. До 6 класу я навчалася на відмінно, постійно отримувала похвальні листи. Я добре розповідала вірші, займала призові місця.
Але найголовніші для мене досягнення — це перемоги на танцювальних конкурсах. Тому що я вкладала туди всі свої сили, і у мене вийшло!
Моя ціль — стати успішною людиною. Коли подорослішаю, я мрію відкрити свою компанію. А також я хочу віддячити своєму брату, який зараз дуже багато для мене робить, — ділиться Аня.
Після трагедії Анна Ромащук стала підопічною благодійної організації Діти Героїв, яка допомагає дітям, що втратили одного або обох батьків через повномасштабну війну. Завдяки фонду Аня відвідала дитячий реабілітаційний табір Едельвейс у Карпатах і GenCamp:
— Декілька разів я їздила у табори і дуже добре проводила там час, інколи навіть забувала про війну і про все це. У таборі GenCamp я особисто познайомилась з Андрієм Бєдняковим. Це взагалі був найкращий табір в моєму житті! — каже дівчинка.
А також від фонду Аня отримала взуття, одяг, матеріальну та гуманітарну допомогу, медичне страхування, планшет, подарунки на свята та можливість вивчати англійську мову.
Її історія — про недитячу стійкість. Про віру і мрії, які обовʼязково здійсняться, та про випробування, які через війну випали на долю тисяч українських дітей, позбавивши їх дитинства.
Ми повинні допомогти цим дітям пережити травми та отримати шанс на щасливе майбутнє. Долучайся до підтримки дітей, які втратили батьків через війну, на сайті фонду Діти Героїв.
На жаль, під час війни багато дітей втратили батьків. Раніше ми розповідали історію Олександри Антоненко, яка втратила батька та створює малюнки, щоб утамувати біль.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.