Місце спочинку героїв: все про Арлінгтонське кладовище у США і чому нам корисний цей досвід

Остання шана і вічна пам’ять — найбільше і найважливіше, що ми можемо зробити для полеглих героїв. Поки що в Україні з цим не так легко. Адже попри майже 11 років війни в нас тільки зараз вимальовуються власні традиції поховання військових, стандартизація і потреба облаштування національних меморіалів героїв.

У таких ситуаціях краще спиратися на найкращий іноземний досвід. Тож сьогодні Вікна детальніше розкажуть тобі про Арлінгтонський національний цвинтар у США: як американці ховають своїх героїв, які є уніфіковані норми, традиції та інші особливості поховання та останньої честі для загиблих.

Арлінгтонський національний цвинтар: історія

Арлінгтонський національний цвинтар (або ж Арлінгтонське кладовище, Arlington National Cemetery) — це не просто місце поховання американських військових. Для американців це священне місце, де спочивають герої, які віддали життя за свою країну.

Найбільший у країні цвинтар розташований в окрузі Арлінґтон (Вірджинія), у передмісті столиці Вашингтон. Це місце поховання стало символом шани військових та патріотизму.

Крім військових, тут спочивають президенти (Вільям Говард Тафт, Джон Фіцджеральд Кеннеді), судді Верховного суду і астронавти.

Фото: Unsplash

Всього на Арлінгтонському кладовищі понад 400 тисяч могил. Щодня на ньому відбувається близько 27-30 поховань. Кладовище має величезну територію у 259 га або ж 362 футбольних поля.

На цьому ж кладовищі похований видатний американський військовий українського походження — Пітер Оленчук, який брав участь у Другій світовій та В’єтнамській війні. А також сержант Майкл Стренк, який підняв американський прапор над Іодзімою.

Місце спочивання героїв відкрили 13 травня 1864 року під час громадянської війни у США, після битви біля пустелі. Колишній маєток родини онука Джорджа Вашингтона став найбільш підходящим місцем. Землю після багаторічних зусиль викупили. Та пізніше власник маєтку продовжував судову тяганину з федеральним урядом США.

Після Другої світової війни, Корейської війни, війни у ​​В’єтнамі з’явилася потреба у похованні величезної кількості солдатів. Вже у 1929 році на Арлінгтонському кладовищі провели першу національну церемонію Дня пам’яті.

Надгробки та уніфікація

Правилами поховань та уніфікацією надгробків займається Департамент у справах ветеранів Сполучених Штатів. Усі символи, написи та інформація від найближчих родичів розміщується на плитах безкоштовно.

Уніфікований стандарт: мармуровий вертикальний надгробок з символом віри на вибір. На дуже старих могилах можна побачити приватно придбані знаки.

Однак тут — всі рівні. Жодних величезних пам’ятників, різноманіття вінків та штучних квітів. Усі — герої.

Фото: Unsplash

Читати на тему

Нова культура пам’яті: яким буде Національне військове меморіальне кладовище

Проект будівництва Національного військового меморіального кладовища було схвалено. Розповідаємо деталі.

Як відбувається поховання

Поховання на Арлінгтонському національному кладовищі відбувається так: за півгодини до перших похоронів на кладовищі спускають прапори. Поховання відбуваються виключно у будні дні.

На труну кладуть американський прапор. Тіло супроводжує почесна варта на гарматному лафеті. Після прощальних слів лунає триразовий рушничний салют. Прапор і 21 гільзу після пострілів віддають родичам загиблого.

Фото: Unsplash

Право на поховання на такому кладовищі мають чинні члени Збройних сил США; ветерани у відставці та звільнені із запасу; військові, звільнені з почестями до 1949 року за медичними показаннями; нагороджені медаллю Пошани, Хрестом за заслуги, ВМФ або Хрестом Повітряних сил, Срібною зіркою чи Пурпурним серцем.

Також спочивати на кладовищі героїв можуть колишні військові, які обіймали виборні посади у США, були помічниками Головного чи Верховного суддів США, начальники місій, колишні військовополонені, вдови та вдівці військових, які зникли безвісти або поховані за кордоном, утриманці вже похованих на цьому кладовищі.

Отримати заборону на поховання на Арлінгтонському кладовищі можна за скоєння певного державного чи федерального злочину, яке карається довічним ув’язненням чи смертною карою.

Найбільш відвідуваними могилами є місце спочивання президента Джона та Жаклін Кеннеді.

Побудова кладовища

Крім самих місць для поховань, на національному кладовищі розташовані Могила Невідомого Солдата, колумбарій, меморіальний міст, Меморіальний амфітеатр 100-річчя, безліч меморіалів про пам’ятні та ключові події США.

Фото: Unsplash

Фото: Unsplash

Фото: Unsplash

Цвинтар поділений на 70 секторів, між якими є широкі алеї. Сектори розділяють історичні періоди чи військових за професіями. Особливістю кладовища також є його краєвиди. З деяких точок можна побачити Вашингтон у всій красі.

За планом, кладовища має вистачити для поховань ще протягом 40 років, а працювати кладовище має щонайменше 150 років, тож його постійно вдосконалюють та розширюють.

Ідея для України

Про приклад Арлінгтонського кладовища як корисний і важливий досвід, який може перейняти Україна, заявляла міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна в інтерв’ю CNN.

Це буде пам’ятний знак не тільки тим людям, які будуть поховані внаслідок російсько-української війни, а й усім захисникам нашої країни, коли Україна боролася за незалежність в різні історичні періоди.

Нині триває активна підготовка першого національного меморіалу для українських військових.

Чому це важливо? Українські герої та борці за незалежність мають спочивати у подібних місцях, де зможе віддати шану кожен і точно знати, де саме це можна зробити. Дізнатися більше про історію кожного, вклад і важливість. Мати гідне місце поховання для солдатів, опізнати яких не вдалося.

І загалом мати національний символ останньої шани та поваги до військових. Поки що наших захисників ховають переважно на звичайних кладовищах.

Тому приклад американських національних військових кладовищ — це саме той досвід, якого Україні зараз бракує.

Однак за повномасштабну війну трапився не один конфлікт між матерями загиблих героїв щодо пам’ятників, між Київрадою та рідними полеглих захисників.

Раніше ми розповідали, як прощаються з воїнами ЗСУ в Україні.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!