Тисячі жінок сьогодні служать і працюють у Збройних силах України. Вони роблять неоціненний внесок у захист нашої держави та розвінчують будь-які стереотипи.
Так найприємнішим спогадом для артилерійської розвідниці тепер залишається момент знищення ворога. Любов ділиться, що коли після ворожого обстрілу бачила, як знищується вся його техніка, то переживала неймовірні почуття.
Яке чарівне явище, розуміти, що їм там кінець.
В її обов’язки входить саме спостереження за ворогом на певній ділянці, щоб засікти рухи противника та дати чіткі дані тим, хто зробить вирішальний вистріл.
Любов розповідає, що перші прильоти були зафіксовані ще 18 лютого. Тоді під мінометним вогнем опинився її спостережний пункт. Снаряди падали всього за кілька метрів від бліндажа, і нічого не було видно.
Тому побратимам Любові довелось бігти на її голос, оминаючи небезпеки та за необхідності падати на землю за першого ж сигналу.
Поки вони пробігли ті 100 метрів до мене, серце в п’ятки не один раз опустилось. Ти розумієш, що це все чиїсь діти або батьки.
Сама Любов теж має дитину та понад усе прагне, аби на українській землі найскоріше запанував мир, і вона змогла повернутись до сім’ї, яка б більше не боялась звуку сирен.
Хочу миру, повернутись додому та обійняти свою дитину, – говорить Любов зі сльозами на очах.
Так само мотивують діти продовжувати боротьбу й інших жінок в ЗСУ. Читай історію 23-річної стрілкині Олександри, яка вправно боронить Україну.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!