День Збройних сил України — як змінювалась наша армія за часів незалежності та куди вона рухається

Щорічно 6 грудня відзначають День Збройних сил України — професійне свято українських захисників. Кремль планував покорити українське військо за кілька днів, але натомість ЗСУ тільки розквітають, розширюються, поповнюються та дужчають.

А ще з кожним днем звільняють дедалі більше українських земель від російських загарбників. Ми поспілкувалися з українськими захисниками, Жіночим ветеранським рухом та хочемо розповісти тобі, як змінювались ЗСУ впродовж незалежності України, які реформи позитивно повпливали на нашу армію, якими військовими операціями під час повномасштабної війни можуть пишатись українці та як Збройними силами захоплюється весь світ.

Склад ЗСУ

Види ЗСУ: Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили.

Окремі роди сил ЗСУ: Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили.

Окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки.

Спеціальні війська: інженерні війська; війська радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту; війська зв’язку; війська радіоелектронної боротьби.

Етапи розвитку ЗСУ

За 32 роки незалежності України наші Збройні сили зазнали багатьох змін. 24 серпня можна вважати не тільки днем народження незалежної України, а й початком будівництва ЗСУ.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову Про військові формування в Україні, якою визначила: 

• підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; 
• утворити Міністерство оборони України; 
• урядові України приступити до створення Збройних сил України. 

Формування Збройних сил України можна поділити на низку основних етапів, які могли б продовжуватися, якби не напад Росії у 2014 році.

Перший етап (1991-1996 рр.)

11 жовтня 1991 року Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних сил України та постановила створити Раду оборони України. Разом з тим затвердила склад посадових осіб, які до неї входять, а також Положення про Раду оборони України.

Після розпаду СРСР Україна стала власником третього за величиною ядерного потенціалу у світі. Проте Верховна Рада України затвердила принцип без’ядерності. Україна обрала компромісний і найбільш реальний у тих умовах шлях забезпечення своєї безпеки — ядерне роззброєння. 

6 грудня того ж року ВРУ ухвалює закони Про оборону України й Про Збройні сили України. Того ж дня було затверджено текст Військової присяги.

За цей період почалося формування: 

• Військово-Морських Сил України на базі Чорноморського флоту;
• Військ Повітряної оборони на базі Військово-Повітряних Сил України та Військ Протиповітряної оборони України (у 1996 році призупинено);
• командування Сухопутних військ України.

Також за цей період був створений Генеральний штаб ЗСУ. Станом на 19 жовтня 1993 року чисельність Збройних сил України становила 455 тис. військовослужбовців, але на кінець 1995 року було скорочено до 400 тис. осіб.

Другий етап (1997-2000 рр.)

На цьому етапі для Збройних сил було кілька “вперше”. У 1997 році вперше було проведено цикл стратегічного планування оборони України. А також 1 серпня 1997 року Україна вперше святкувала День Військово-Морських Сил України.

У цей період запровадили нову систему військово-адміністративного розподілу території України — замість військових округів було утворено оперативні командування. А також перейшли на нову систему тилового забезпечення за територіальним принципом. 

Третій етап (2001-2005 рр.)

На цьому етапі у Збройних сил з’явилася розвідка — 22 березня 2001 року ВРУ ухвалила закон Про розвідувальні органи України.

Також важливим став перехід з чотирьохвидової на тривидову структуру шляхом створення на базі ВПС і Військ ППО єдиного виду Збройних сил — Повітряних Сил. До його складу увійшли повітряні командування Захід, Південь, Центр і тактичної групи Крим. 

Також відбулися суттєві зміни структурі Збройних сил та системі управління військами (силами). Загалом упродовж третього етапу було проведено близько 16 тис. організаційних заходів з реструктуризації Збройних сил.

Четвертий етап (2006-2011 рр.)

На цьому етапі розширили коло осіб, які мають право вступу на військову службу за контрактом. 

Однією з головних подій, яка сталася у 2010 році, було оголошення продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес. До цього Україна мала позаблоковий статус, який прийняла під час ядерного роззброєння.

Крім цього, під час цього етапу було вдосконалено структуру та скорочено чисельність Збройних сил — з 245 тис. до 192 тис. осіб.

ЗСУ до 2014 року

2012 року було створено Високомобільні десантні війська, які повинні мати можливості швидко і результативно реагувати на загрози національній безпеці держави.

У 2013 році у Сухопутних військах розформовано територіальне управління Північ, у Військово-Морських Силах розформовано Центр морських операцій. Високомобільні десантні війська перевели у підпорядкування Генеральному штабу.

Протягом 2013 року на військову службу за контрактом прийнято понад 12 тис. осіб. Майже третину військовослужбовців за контрактом становили жінки, що демонструвало стабільну гендерну політику.

Також цього року затвердили Кодекс військового священника (капелана). Під кінець року чисельність ЗСУ становила 165,5 тис. осіб

ЗСУ після 2014 року

20 лютого 2014 року Російська Федерація розпочала спецоперацію із захоплення Криму, яка надалі переросла у російську збройну агресію проти нашої держави та війну на Сході України.

Цього року керівництво держави ухвалило рішення про проведення антитерористичної операції (АТО) в окремих районах Донецької та Луганської області. 

Також було скасовано позаблоковий статус України, зупинено виконання заходів Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних сил України на період до 2017 року. 

З метою припинення бойових дій на території Донецької та Луганської областей України 5 вересня і 19 вересня 2014 року були підписані Мінський протокол і Мінський меморандум.

2015 року Україна визначила курс на європейську інтеграцію та наміри щодо вступу до НАТО.

З початку 2018 року здійснено перехід на нову систему продовольчого забезпечення із застосуванням Каталогу продуктів харчування 23 військових частин.

Збройні сили почали реформування до стандартів НАТО. Відбулася перебудова структури війська, яка спрямована на досягнення чіткого розмежування повноважень між усіма органами військового управління за принципами країн НАТО.

ЗСУ зараз (2022-2023)

Зараз українські військові протистоять одній з найбільших армій світу. Країна мала восьмирічний досвід у війні на Сході. Наші захисники й захисниці мають хорошу мотивацію та навички.

Весь світ бачить наш спротив та боротьбу. Нам допомагають різні країни світу зброєю, фінансово, гуманітарною підтримкою. 

Україна подала заявку до НАТО, адже наша армія вже довела, що достойна бути членом військового блоку.

Торік на конференції Forbes Будуємо разом екс-міністр оборони України Олексій Резніков назвав кількість військових ЗСУ:

— Мобілізовані до ЗСУ до 700 000 осіб, прикордонники — до 60 000, Нацгвардія — до 90 000, Національна поліція — до 100 000. Понад 1 млн людей у формі забезпечують діяльність сектору безпеки й оборони, — наголосив він.

Серед них десятки тисяч українок. Міністерство оборони України повідомило, що зараз проходять службу майже 43 тис. жінок, що на 40% більше, ніж у 2021 році. 

Як змінилися ЗСУ в очах військових

Ми поспілкувалися з військовими про те, як змінилися ЗСУ, тож хочемо поділитися цим з тобою.

Старший лейтенант Віталій Максимін на псевдо Козак каже, що мудрість і сила ЗСУ сьогодні полягає у розумінні того, що тут або ми, або орда. 

— Мотивує, звісно, родина. Особисто моя мотивація — щоб моїм обом синам в майбутньому не довелося воювати. Саме тому зараз ми маємо розв’язувати питання з ворогом, який вже багато віків намагається нас знищити.

На жаль, наші пращури переклали на наші плечі цю війну, а ми не маємо права перекласти її на плечі наших нащадків! Мабуть, ніщо так не мотивує, як ці думки, — каже чоловік.

Віталій вирішив воювати після повернення з Майдану. Він зрозумів, що потрібно брати до рук зброю і боротися за територіальну цілісність України. 

Моя боротьба за гідне майбутнє для нашої нації почалася ще на Майдані. Ким би я був, якби стояв осторонь після захоплення території нашої країни ворогом? — міркує військовий.

За його словами, за час свого існування ЗСУ багато в чому змінилися. Найголовніше — з’явилось багато офіцерів, сержантів і солдатів, які не з книжок знають, що таке війна і що на ній потрібно робити.

Солдати переосмислили, хто насправді є ворогом нашої нації та держави. Однак, звісно, завжди є, над чим працювати. Віталій хотів би прибрати з війська всіх офіцерів, які досі мають радянські методи та установки. Адже це подекуди заважає виконувати військову роботу.

Чоловік вірить, що ЗСУ надалі стануть ще кращими.

— Стануть ще сильнішими, потужнішими та відважнішими. Бо те, що проходить зараз наше військо, — щось неймовірне! 

Як колись козаків наймати було престижно, бо ті знали значення слова честь, так і наше військо після перемоги матиме попит у всьому цивілізованому світі, бо ми боремося з тим, кого боїться весь світ, — запевняє Віталій.

Офіцер одного з підрозділів морської піхоти Олег на псевдо Мухаммед також поділився думками, що покращив би у ЗСУ.

— Звільнити старих та/або некомпетентних командирів/начальників та покращити систему заохочення для просування кращих фахівців на вищі посади.

Крім цього, систему документообігу, тобто зацифрування всієї повсякденної документації, планувань тощо, — наголошує він.

А про майбутнє ЗСУ каже так:

— Будуть потужною силою, яка допомагатиме міжнародній спільноті приборкувати світові конфлікти.

Офіцерка одного з підрозділів сил підтримки Катерина на псевдо Лисиця про зміни в українському війську каже так: 

— ЗСУ, як і більшість державних структур, схаменулися лиш після 24 лютого. Зміни яскраво вирізняються на тому полотні “до” протягом усієї незалежності…

Нарешті зміни пішли не тільки в очах, а ще й всередині кожного громадянина, — каже вона, додаючи, що треба ще багато чого впроваджувати. Зокрема, викорінювати радянську систему.

На її думку, майбутнє ЗСУ залежить від багатьох факторів: того, як українці зараз їх вдосконалять, яким буде наступний керівник країни, як держава допомагатиме в лікуванні військових і як сприйматиме їх саме суспільство.

Читати на тему

Про мотивацію на фронті та враження від війни — інтерв’ю із захисником та захисницею України

Читай ексклюзивні інтерв’ю з українськими військовими про їхню мотивацію, відчуття та висновки на війні.

Роль жінок у ЗСУ

Станом на 2023 рік у лавах ЗСУ служить понад 43 тис. жінок, і ця статистика стрімко йде вгору. Хоч донедавна жінки були невидимі в армії та наштовхувались на купу стереотипів, підозри у спробах влаштувати своє особисте життя в ЗСУ та інші нісенітниці.

Мало хто говорив про жінок у війську в професійному вимірі. Зараз ця ситуація змінюється на краще. Хоч і досі знаходяться командири (переважно ті, які служили ще за радянських часів), які розповсюджують упередження про те, нібито жінкам не місце в армії.

Українські жінки у війську — це феномен. Вони й раніше служили, але багато посад були для них закриті.

І ось тільки у 2018 році завдяки адвокаційній кампанії Невидимий батальйон для жінок було відкрито 63 бойові посади, — розповідає нам заступниця голови Жіночого ветеранського руху Катерина Приймак.

До цього жінкам, які хотіли потрапити на передову, доводилось фактично служити на бойових посадах, але юридично — на обслуговуючих.

Та, звісно, українки ніколи не терпітимуть нерівності, а тому почали об’єднуватись та змінювати армійську систему України самотужки.

Жінки об’єднуються заради того, щоб розширити свої можливості. Саме від жінок йде ініціатива щодо умов, які може створити армія, — ділиться Приймак.

Наприклад, жінки адвокатують, щоб у них була уніфікована військова форма і спідня білизна. Адже від цього залежить комфорт та здоров’я жінки під час виконання бойових завдань.

Також активістки розробляють разом з Генштабом ЗСУ правила щодо запобігання дискримінації та домагання на роботі. Досі в армії є багато побутових речей, які потребують змін. Але здебільшого всі вони відштовхуються від масштабної кадрової реформи війська. 

Якщо встановити для жінок чіткі та зрозумілі критерії відбору до лав ЗСУ, то й стереотипи про жінок у війську зникнуть. Так усі будуть у рівних умовах.

Крім того, є питання щодо матеріально-технічного забезпечення українських захисниць, а також недостатньої кількості лікарів вузьких профілів. До прикладу, у ЗСУ досить мало гінекологів. А для їх поповнення спеціалістам потрібно додатково проходити навчання та витрачати свій час на це.

Сама система побудована так, що з появою жінки з’являються баги. Бо вона пристосована для чоловіків, — коментує заступниця голови ЖВР.

Однак провести глобальне реформування ЗСУ під час війни неможливо. Тож наші захисники та захисниці здобувають бойовий досвід та професіоналізм у дуже екстремальних умовах.

Але вже зараз зрозуміло, що українська армія ще у 2014 році стала на шлях розвитку та позитивних змін, а отже, дороги назад немає. 

ЗСУ в очах світової спільноти

Військовим операціям ЗСУ дивуються навіть найбільш досвідчені генерали країн НАТО. Ось, що говорив міністр оборони США Ллойд Остін після двох місяців повномасштабної війни, коли нашій армії вдалося звільнити Київську, Житомирську, Чернігівську та Сумську області.

Українські лікарні бомбардують. Жителів країни страчують. Дітей травмують. Але, незважаючи на це, українці виконали надзвичайну роботу, захищаючи свій суверенітет. Українська доблесть та вміння увійдуть у військову історію, — зазначив Остін.

За його словами, український спротив надихає весь вільний світ. І думка західних партнерів щодо майстерності та професійності ЗСУ з того часу тільки покращилась.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі вважає, що українська армія перемагає російську за всіма показниками. Жодних цілей, які РФ ставила перед собою на початку повномасштабної війни, зрештою не було досягнуто.

— Щоразу росіяни зазнавали поразки. Вони програли у стратегічному плані, вони програли в оперативному плані та вони програли у тактичному плані. Те, що вони намагалися зробити, їм не вдалося, — сказав Міллі.

Австрійський військовий аналітик Том Купер називає децентралізацію як один з головних факторів успіху ЗСУ. Він наводить приклад із постачанням зброї від Заходу, яку необхідно сховати так, щоб росіяни не знищили її дорогою до фронту.

Це непросте завдання, але, очевидно, ЗСУ досить добре розв’язують питання шляхом децентралізації: у них багато “незначних” складів боєприпасів за лінією фронту, і росіяни мають величезні проблеми з їх пошуком.

Приблизно в 99% випадків росіяни втрачають сліди вантажів незабаром після того, як вони потрапляють в Україну. Отже, внутрішня безпека в Україні функціонує досить добре, — зазначає він.

Хто він — головнокомандувач ЗСУ

У липні 2021 року президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного на посаду головнокомандувача ЗСУ, а в березні 2022 року дав йому звання генерала.

У світі Залужного вже охрестили “залізним генералом” через небагатослівність, непублічність, але високу професійність та талант до військової справи. Саме завдяки йому стали можливими успішні операції ЗСУ, про які ми поговоримо далі.

За плечима головнокомандувача найкращі українські військові університети: Національна академія оборони України, Національний університет оборони України ім. Івана Черняхівського та Острозька академія.

А ще Залужний — єдиний головнокомандувач України, який насправді воював. І не в радянській армії, а на полі бою з росіянами з 2014 року. Так він вивчив стратегію противника та виявив болючі місця окупантів, на які тепер тисне ЗСУ.

Протягом восьми років до початку повномасштабної війни Залужний разом з іншими українськими командирами намагались посилити нашу армію, адже розуміли загрозу російської агресії.

За цей час ЗСУ налагодили співпрацю з НАТО та змогли змінити радянську модель війська на нову гнучку. Це дозволяє командирам невеликих підрозділів ухвалювати рішення самостійно на місці, не чекаючи наказів зверху. А відтак підвищує мобільність та маневровість українських сил. 

Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю — чи то добровільно, чи через мобілізацію. Тримаємо стрій! Перемога за нами! — каже Залужний.

Найяскравіші воєнні операції ЗСУ з 24 лютого 2022

Оборона Києва та області

Запланований Кремлем бліцкриг в Україні провалився за лічені дні повномасштабного вторгнення. Зайшовши в Київську область з Білорусі, росіяни підступно сховались на території Чорнобильської АЕС, звідти відкриваючи собі дорогу до підступів столиці.

Окупувати Київ загарбникам так і не вдалось, тож вони одразу перейшли до терору мирного населення містечок і сіл довкола. Кожному українцю вічно болітимуть назви Буча, Гостомель, Ірпінь, Ворзель, Мотижин та інші.

Однак саме завдяки відважній українській армії ці звірства вдалося зупинити. 31 березня 2022 ЗСУ звільнили Бучу та змусили росіян відійти від Чорнобильської АЕС. 1-2 квітня стало відомо, що наші війська повністю деокупували Київську область. 

Звільнення Житомирської, Чернігівської та Сумської областей

Після поразки в Київській області росіяни зосередились на укріпленні своїх позицій на Таврійському та Південнобузькому напрямках.

Тому вже за тиждень, 8 квітня, ЗСУ вдалося повністю звільнили Житомирську, Чернігівську та Сумську області. Влада та волонтери одразу взялися відновлювати інфраструктуру регіонів, переналаштовувати логістичні ланцюги та запускати економіку. 

В Україну почали повертатись іноземні посольства та консульства, яких евакуювали на початку повномасштабної війни.

Потоплення крейсера Москва

13 квітня 2022 ЗСУ завдали двох ударів по флагману Чорноморського флоту РФ Москва. Українські ракети Нептун спричинили нищівні пошкодження ракетному крейсеру, внаслідок чого він затонув під час шторму.

Так-так, це саме той корабель, якому українські прикордонники на острові Зміїний вказали напрямок руху ще 24 лютого.

Віримо, що кожен ворожий корабель дійде до свого пункту призначення.

Оборона Маріуполя 

Загалом 82 дні українські герої захищали Маріуполь та Азовсталь, заважаючи наступу росіян. Армійці завадили противнику перекинути угруповання чисельністю близько 20 тисяч військових на інші напрямки.

Відтак азовці провалили план Кремля швидко захопити Запоріжжя, повністю Донецьку та Запорізьку області й оточити угруповання ООС.

Маріупольські воїни виграли цінний час для України, щоб створити оборонні рубежі, сформувати резерви, перегрупувати свої сили та отримати допомогу від партнерів. 

Звільнення острова Зміїний

30 червня 2022 ЗСУ звільнили окупований з 24 лютого острів Зміїний — стратегічно важливий пункт, який дозволяє контролювати та спостерігати за північно-західною частиною Чорного моря, населеними пунктами прибережної смуги та торговельними морськими маршрутами.

Перед цим, 7 травня, біля острова українські сили знищили російський десантний корабель, два зенітні ракетні комплекси та три ворожі катери.  

Наприкінці червня вогневий контроль ЗСУ став просто нестерпним для росіян, тож вони покинули Зміїний. Україна повернула дистанційний контроль над островом, а вже 4 липня встановила там свій прапор.

Бавовна у Криму 

9 серпня 2022 ЗСУ завдали ракетних ударів по військовому аеродромі росіян у Сакському районі Криму. Як наслідок, РФ втратила декілька літаків та частину особового складу.

16 серпня вибухи пролунали в Джанкойському районі. Тоді було знищено великий ворожий склад боєприпасів та обірвано залізничне сполучення між материковою Україною та Кримом.

18 серпня та протягом ще кількох днів ЗСУ атакували ворожі цілі на аеродромі Бальбек біля Севастополя, в Керчі, Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі. Постраждав і штаб Чорноморського флоту РФ.

Звільнення частини Харківської області

Після літнього контрнаступу України в Херсонській області, внаслідок якого вдалося звільнити щонайменше 20 населених пунктів, та вдалої інформаційної кампанії з боку України росіяни очікували подальшого просування ЗСУ на цьому напрямку.

Однак несподіванкою для загарбників став контрнаступ українських сил у Харківській області у вересні. ЗСУ стрімко звільнили Балаклію, Куп’янськ, Ізюм, Вовчанськ та інші населені пункти в тилу росіян.

Росіяни опинилися під загрозою оточення, через що масово почали тікати з регіону. Загалом до кінця вересня ЗСУ успішно просунулись щонайменше на двох напрямках на схід від річок Оскіл і Сіверський Донець. 

Звільнення частини Херсонської та Миколаївської областей

9 листопада 2022 Міноборони РФ віддало наказ своїм окупаційним військам відійти з правого берега річки Дніпро та закріпитись на лівому. 

Відступ був зумовлений виснаженням армії окупантів через неможливість підкріплення заздалегідь зруйнованими логістичними шляхами в регіоні.

11 листопада 2022 ЗСУ зайшли у покинутий росіянами Херсон, а впродовж наступних днів успішно звільнили частину Херсонської та Миколаївської областей.

Звільнення вишок Бойка 

Упродовж серпня-вересня 2023 воїнами ГУР були звільнені вишки Бойка, що перебували під окупацією з 2015 року. 

Втрати російського флоту за 2023 

За цей рік ЗСУ знищили щонайменше три масштабні одиниці флоту РФ: субмарину Ростов-на-Дону, десантний корабель Мінськ, ракетний корвет Аскольд. Вдалося пошкодити такі кораблі: Оленегорский горняк, танкер SIG, патрульний Павел Державин, малий ракетний корабель проекту Буян-М, десантний катер типу Серна. 

---

Наші воїни з часом повертатимуться до цивільного життя, тому соціум та роботавці мають бути до цього готовими. Важливо, аби кожен військовий та військова змогли адаптуватися та знайти своє місце в цивільному житті. Раніше ми розповідали, як компаніям уже зараз готуватися до повернення ветеранів. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.