Лікарка-алерголог, гастроентерологиня, терапевтка
Прихід теплої пори року ми відчуваємо не тільки душею, а й тілом. Та найбільше на неї реагують алергіки. Адже сотні рослин починають квітнути й тим самим провокують загострення риніту, подразнення шкіри та ряд інших неприємних симптомів. Чому виникає алергія та як з нею боротися? Що робити з алергією в малят та що впливає на її появу — читай детальний розбір у нашому матеріалі.
Про появу, причини та лікування алергії Вікнам детально розповіла лікарка-алергологиня та засновниця клініки алергології та імунології Анастасія Левченко.
Захворюваність на алергію щороку зростає — це загальносвітова тенденція. За прогнозами в наступні 10–20 років алергія лише поширюватиметься, а до 2050 року захворюваність на алергію навіть подвоїться! Нині алергію називають хворобою цивілізації та високорозвинених країн.
Найбільше вона розповсюджена в Західній Європі, США та Австралії. Це пов’язано з погіршенням екології, якості повітря та води, стрімким розвитком технологій та цивілізації в цілому.
На розвиток алергії впливає і пасивний спосіб життя, вживання антибіотиків, шкідливі звички та блага, які отримують люди. Численні дослідження вказують на те, що найбільший вплив на виникнення алергії має харчування людини, тобто малокорисний спосіб харчування, який шириться серед мешканців великих міст.
Фото: Unsplash
Для цього з’явився термін Western pattern diet або дієта за західним зразком. Це доволі специфічний тип харчування, за якого в раціоні мало фруктів і овочів, але багато жирів та натрію. Така “дієта” складається з великих порцій, високої калорійності та надлишку цукру.
Важливо зазначити, що подібний спосіб харчування зазвичай характеризується високим споживанням розфасованих продуктів, червоного обробленого м’яса, напоїв з великою кількістю цукру, цукерок і солодощів, смаженої їжі та іншого. До речі, раніше ми розповідали, в яких продуктах найбільше трансжирів.
Подібне харчування підвищує ризик виникнення імунозапальних захворювань, збіднює наш кишковий мікробіом, який бере важливу участь у формуванні імунної відповіді на алергени.
На появу і розвиток алергії також впливають косметичні та хімічні засоби. Пральні порошки, засоби для миття посуду, фарби та косметика для волосся тощо. Фактично вони роблять шкіру та слизові оболонки більш проникними для алергенів, а інколи й самі можуть викликати алергію.
Алергія — не спадкове захворювання. Звісно, генетична схильність є, але більшість людей стикаються з тим, що рідні чи вони в дитинстві не страждали на алергію, а у 25–40 років вона виникає.
Досить часто алергія з’являється в дорослому віці. Це меншою мірою стосується харчової алергії, яка найчастіше виявляється в дитинстві. Інші види алергії часто мають накопичувальний характер та проявляються, коли чаша вже переповнена та організм змушений давати реакцію у вигляді алергії.
Поширеність медикаментозної алергії також зростає, але вона не така розповсюджена, як інші види. Тут важливо не плутати алергію на медичні препарати та побічну дію ліків.
Часто стається так, що пацієнти самостійно неправильно діагностують ці прояви. Тут потрібна допомога лікарів. Дізнатися безпечним шляхом про алергію на медичні препарати можна, якщо під час другого, третього та подальших контактів розвивається алергічна реакція.
Щоб уникнути небезпечних ситуацій, необхідно зробити дослідження (найчастіше це шкірні проби або дослідження крові) та пройти лікування. Метод діагностики підбирає лікар-алерголог, як і саме лікування.
Фото: Pexels
З найдивніших можна виокремити алергію на латекс, бо вона може проявитися досить несподівано. Ми навіть не уявляємо, в яких речах та предметах може міститися латекс.
Мій пацієнт, який працював косметологом, мав постійні проблеми з губами і думав, що це грибкове ураження або дерматит, а виявилось, що це алергія на латекс, — розповідає алергологиня Анастасія Левченко.
Траплялися випадки, коли в людей розвивалася алергія на м’ясо через укус кліща. Це пов’язані речі, що вже відомі алергологам. Подібну алергію досить важко виявити. Її часто плутають з харчовим отруєнням. Для лікаря тут важливо ретельно провести дослідження та зібрати анамнез.
Існує популярна думка, що дітей можна вберегти від алергії. Наприклад, змалечку вводити алергени в прикорм, не обробляти мийними засобами іграшки, які впали на підлогу, не вимивати квартиру сильними речовинами — білизною, хлоркою тощо.
Лікарка зазначає, що в дітей можна мінімізувати прояви та розвиток алергії. Існує дослідження, котре виявило, що діти, які ростуть у сільській місцевості або багато часу проводять на природі, контактуючи з великою кількістю потенційних алергенів, більш захищені від проявів алергії.
Причина в тому, що вони з дитинства мають більший контакт з різними збудниками та зазвичай харчуються натуральнішою їжею. Отже, їхня імунна система більш загартована та збалансована.
Обробка мийними засобами теж впливає. Гіпертривога мами, яка занадто ретельно ставиться до чистоти, обробляє спиртовмісними або хлорованими засобами, все стерилізує — несприятливо впливає на природний розвиток імунітету дитини.
Імунну систему дитини неможливо повністю обмежити від бактерій та збудників хвороб, адже вона піде до садочка та школи і все одно стикнеться з алергенами. Тоді виявиться, що дитя менш захищене та витривале. Імунну систему потрібно “загартовувати” з малого віку, а не створювати вдома стерильні умови життя.
Сьогодні змінилися підходи щодо харчування вагітних жінок та немовлят. Європейська асоціація алергологів рекомендує розумно та помірно вводити продукти, що можуть викликати алергію, в раціон дитини з раннього віку.
Отже, основні алергенні продукти сьогодні дозволяють давати дітям від дев’яти місяців до року. Те ж саме стосується домашніх тварин, якщо, звісно, в дитини відсутня виражена алергічна реакція на домашніх улюбленців.
Протиалергенні препарати може призначати лише лікар-алерголог. Часто буває так, що пацієнти призначають собі ліки самі. Звісно, що пити такі препарати самостійно не варто, а тим більше — робити це постійно.
Буває так, що пацієнти приймають препарати за появи симптомів — епізодично. Так теж не варто робити.
Що стосується професійного лікування під наглядом лікаря, то тривалий прийом ліків можливий. Часто пацієнту рекомендовано приймати конкретні ліки проти алергії в певному дозуванні під час сезону цвітіння дерев та квітів — наприклад, два – три місяці.
Часто робити алергопроби не потрібно — їх роблять лише за показаннями та за призначенням лікаря. Під алергопробами найчастіше мають на увазі шкірне прік-тестування, що є золотим методом діагностики алергії в усьому світі.
Здебільшого алергопроби роблять один раз для того, щоб підтвердити наявність сенсибілізації (власне алергії) до певного алергену. Точність та доказовість є науково доведеною та практично підтвердженою.
Дуже важливо, щоб будь-які ліки проти алергії призначав лікар-алерголог. Перед початком лікування призначається дослідження, направлене на точне виявлення алергена.
Сучасним та найбільш ефективним методом лікування сезонної алергії є АСІТ (алергоспецифічна імунотерапія) — це є саме лікування, а не зняття симптомів.
Лікування складається з симптоматичного та системного. Пацієнт може також допомогти собі тим, що спробує мінімізувати контакт з алергеном, усе інше зробить лікар.
Раніше ми розповідали, як полегшити алергію без ліків.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!