Вбиральня як розкіш та червона ікра у бліндажі: фельдшерка відверто про побут на фронті

— Інколи нас місцеві запускали у вільні хати, іноді доводилося знаходити самостійно покинути будівлі — хати, школи, лікарні. Навіть у церкві були, — так про свій побут на фронті говорить Сова. 

І про це важливо говорити, бо військові, які замість свого життя обирають дати спокій та життя всім українцям в тилу, живуть на фронті саме так: у холоді, незручності, лише з ідеєю за незалежність України. 

Про військовослужбовицю Сову та її життя на фронті розповіли Землячки, і ми також ділимося цією сильною історією з читачами. 

Про розкіш на війні

Сова — головна сержантка медичної служби, зараз вона працює на виїздах в евакуаційній групі у гарячих точках нашої країни. Побут фельдшерки, за її словами, може бути різним: ночувати можна у бліндажі, окопі чи навіть біля кущів.

— Якщо на чергуванні немає ніякого укриття, то ми сидимо в автівці або біля неї, — каже Сова.

Ночували й у церкві, і росіяни по ній били. Бо у них нічого святого немає.

Розповідає: якось її водій приїхав з дому та вирішив побалувати своїх побратимів та посестер червоною ікрою.

— Уявіть цей сюр: по нас щохвилини прилітає то з мінометів, то з Граду, а ми у бліндажі сидимо та їмо бутерброди з червоною ікрою. 

Фото: zemliachky.ukrainian_front/Instagram

Спить Сова у спальнику, на ніч військові гріються обігрівачем. А вдень — окопними свічками. 

Харчування, як і у всіх військових — сухпаї, продукти швидкого приготування, енергетичні батончики, енергетичні напої та кава, якщо є можливість її зробити. А ще Сова радіє, коли є якісь солодощі. 

— Є нудні чергування, і це щастя, бо означає, що наші хлопці цілі та неушкоджені, а у росіян — великі проблеми. Тоді ми можемо навіть дістати м’ясо та зробити смачний шашлик, — каже фельдшерка. 

Читати на тему

Стала доброволицею, щоб захищати дітей! Історія матері трьох синів, яка воює на передовій та збирає на дрон для старшого у Бахмуті

Військова розповіла, як стала доброволицею, та про сина, що воює у Бахмуті.

Найважче все ж з гігієною та туалетом, зізнається військова. Бо часто вона — єдина жінка на виїзді. Далеко у посадку заходити просто небезпечно через мінування, і якщо влітку та навесні ще можна щось вигадати, то взимку — складніше.

Особливо коли ти у повному екіпіруванні. Тож якась покинута хата із сільською вбиральнею — це розкіш.

Щоб прийняти душ, військовим вистачає нагріти води у чайнику чи каструлі. Якщо говорити про деокуповані території, де немає електрики та води, то завжди можна дістати вологі серветки. 

— Я нещодавно користувалася так званим одноразовим душем. Класна штука! — каже Сова.

Наші жінки залишили спокійне життя та пішли на фронт боронити власні сім’ї та дітей України. Як журналістка пішла на службу та чим вона там займається — читай у матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!