Готовий ризикнути життям заради “пташки”: історія аеророзвідника на псевдо Пілот

Він завжди готовий ризикувати життям заради своєї “пташки”. Аеророзвідник Олег на псевдо Пілот каже, що йому шкода старань волонтерів та людей, які збирали кошти на таку важливу та дорогу річ для фронту.

В нас розмежування було — паркан між ними й нами. І він на їхній стороні “сів” за сто метрів до паркану. Ми удвох побігли та забрали.

Сам військовослужбовець родом з Вінниччини, але встиг вже взяти участь у деокупації Київської області та стояти на обороні Сєвєродонецька.

До початку повномасштабного вторгнення Олег не мав справи з дронами, тому вчитись довелось вже на полі бою. Головне завдання — визначити позицію ворожих військ і за допомогою артилерії знищити їх.

Заходимо одні з перших, з допомогою батальйону, інструкторів. Проглядаємо територію, щоб хоч щось розуміти. Якщо десь когось бачимо, то просимо допомоги артилерії.

Так само Олег діяв, коли разом зі своїм підрозділом відбивав у противника Житомирську трасу, що знаходиться неподалік Макарова. Лише тоді у першому бою біля селища Бузова йому вдалось разом із побратимами розбити цілу ворожу колону.

Та іноді доводилось користуватись і більш звичними засобами, оскільки так було зручніше.

В них там і танки були. Ми ручним протитанковим гранатометом десь там роззули того танка, він вже рухатись не міг. Вони нас злякалися, бо бачили, що лишаються без техніки.

Читати на тему

Замість кухонного ножа взяв до рук зброю: історія шеф-кухаря, який став командиром стрілецького взводу

З початком обстрілів мене посікло осколками та викинуло з броні бронетранспортера, — згадує Євген про один з найнебезпечніших моментів у його житті.

Зараз більше все ж таки допомагають дрони, тому щодня Олегу доводиться здійснювати десятки бойових вильотів. Військовий ділиться, що бувають дні, коли нічого не трапляється взагалі, а іноді — за один виліт цілий підрозділ окупантів вдається виявити та знищити.

Однак наразі Олег не може допомагати побратимам, оскільки отримав поранення в ногу, коли у липні поряд з позицією прилетів російський снаряд. Та після довгих місяців реабілітації військовий вже прагне повернутись на фронт, бо впевнений — на передовій його чекають побратими.

Слідкують за ворогом у повітрі й наші пілоти. Читай історію українського військового, який літав до блокадного Маріуполя.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!