У свої 61 має велике бажання захищати Україну! Історія добровольця з Білорусі про службу та відмови через вік

На війні в Україні воює багато білорусів. Вони не підтримують чинну владу своєї країни та допомагають нам прогнати ворога з нашої землі. Багато з них розділяють наші погляди на свободу та демократію, тому ведуть спільну боротьбу. 

Валерій родом із Білорусі, зараз йому 61 рік. Він приїхав в Україну ще у 2021 році. Зі своєї країни він виїхав, бо боявся переслідувань. Валерій брав активну участь у протестах проти диктатури та чинної влади Білорусі. Свою історію він розповів для Суспільного.

Про службу в ТрО

Зараз Валерій змушений жити у каптерці на одній з баз Запоріжжя. Чоловік каже, що він фактично має статус безхатька. Він залишився сам, без житла та роботи.

А на початку повномасштабної війни він почав служити добровольцем. Каже, мабуть, має такий характер. Ще у радянські часи він закінчив військове училище. Був капітаном запасу та інженером групи обслуговування авіаційного озброєння загону.

Півтора місяця чоловік служив у лавах територіальної оборони. Один з його побратимів був гранатометником та військовим ЗСУ, а Валерій — його помічником як боєць ТрО. Але скоро йому повідомили, що він не може служити за віком.

— Перед строєм запитали: “Кому 60 років — підняти руки”. Ми вийшли. “Все, ви вільні”, — згадує Валерій. Додає, що на запитання, куди йти далі, отримав відповідь: “Куди хочете. Все, ви нам не потрібні!”.

Читати на тему

Вірить, що перемога за Україною, і докладає для цього усіх зусиль! Історія білоруса, що вже не один рік воює за нашу країну

Розповідаємо історію білоруса, який з 2015 року захищає Україну.

Служба у Хортицькому полку

У Валерія було бажання захищати Україну, тож він не здався і знову пішов до військкомату. Отримав пропозицію приєднатися до добровольчого формування Хортицький полк. Там чоловік служив до лютого 2023 року.

— Займалися підготовкою особистого складу: злагодженість, робота в групах, поводження зі зброєю. Полювали на дрони. Неочікувано надійшов наказ розформувати, — ділиться він.

Валерій не міг сидіти без діла, шукав інші формування, до яких можна приєднатися. Але щойно чули про його вік, відмовляли. Та навіть зараз бажання боротися за свободу України не зникло.

— Я хочу. У мене є здоров’я та досвід, можу бути корисним. Чому б не скористатися? Я це не розумію. Це взагалі не правильно, — стверджує він.

Багато жителів Білорусі не підтримують дії чинної влади та допомагають Україні: хтось коштами, хтось гуманітаркою, хтось на полі бою. Раніше керівник Білоруського кризового центру у Львові Олексій Францкевич у своєму інтерв’ю розповів про створення центру та допомогу українцям.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Фото: Суспільне Запоріжжя