Вперше це складно пережити. Біологиня Ріна Резнік про роботу медикинею на фронті й болючі втрати

Після 24 лютого чимало українців змінили свій рід діяльності та почали різними способами допомагати армії. Сьогодні ми хочемо поділитися історією біологині Ріни Резнік, яку розповів проект INSCIENCE.

Дівчина від початку повномасштабного вторгнення долучилася до підрозділу територіальної оборони, а згодом стала медикинею в батальйоні Госпітальєри.

Хто такі Госпітальєри

Це люди, які їдуть на нульові позиції забирати поранених і дорогою до медичного пункту протягом пів години або години вони роблять усе, аби зберегти їм життя.

Ріна розповідає, що стала бойовою медикинею, бо такого досвіду в неї більше не буде. А втратити таку можливість було б для неї просто зневагою до того, ким вона є.

З якими труднощами стикаються Госпітальєри

Ріна розповідає, що під час вибухів необхідно адекватно та тверезо поводитись. Крім того, важливо вміти швидко реагувати та завжди бути залученим.

Ще одна складність, з якою стикаються бойові медики та медикині — побутова: немає можливості помитися часом протягом трьох тижнів або доводиться постійно їсти “тушняк”.

Також в машині інколи складно поставити пораненому катетер, бо трясе настільки сильно, що нічого не можна вдіяти. Та Ріна каже, що усе це приходить з досвідом. Зараз вона уже знає, на якій ділянці постукати водію, аби той зупинився і можна було зробити маніпуляцію.

Читати на тему

Став ветераном у 20 років! Неймовірна історія морпіха, який захищав Маріуполь

“Ми просто робили свою роботу”, — говорить Роман сором’язливо про свій внесок у захист Маріуполя.

Бойова медикиня ділиться, що з часом вона почала розуміти, де межа її компетенцій і де вона більше нічого не може зробити.

Ми завершуємо і просто веземо. Вперше це складно пережити.

— Якщо ти виконав весь протокол, зробив усе можливе, а людина все одно помирає, то, ймовірно, ти реально нічого не зміг би зробити. Це важливо розуміти.

Як справлятися зі стресом під час бойових виїздів

Медикиня каже, що найбільший стрес відчуває саме у дорозі на завдання, та ділиться своїми методами боротьби з тривогою: розмови, тактильний контакт з людьми та солодощі. Також вона радить спробувати ставитися до цього не як до реального життя, а уявляти, що це комп’ютерна гра.             

Як не вигоріти

Ріна згадує, що її найбільш ресурсною ротацією була та, коли вони вивезли понад 150 поранених за місяць, де була найбільша кількість її контузій. Тоді вона відчувала прилив енергії, бо було розуміння, що вони працюють не просто так і її робота приносить користь.

Які наслідки такої роботи

Медикиня розповідає, що в неї змінилася пильність. Також вона гостріше реагує на звуки і більше спить, якщо є така можливість. Дівчина називає це режимом енергоощадження.

Раніше ми розповідали історію німецького волонтера, який допомагає українцям.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!