Сестра не хотіла віддавати паспорт: історія сержанта, який за покликом серця пішов воювати

Коли Роман приїхав на Різдво до бабусі з Польщі, де будував нове життя, він і гадки не мав, що вже скоро стане добровольцем ЗСУ. Його рішення не схвалили рідні — сестра навіть не хотіла віддавати паспорт. Але Роман відчув, що має це зробити.

Сьогодні боєць — командир мінометного розрахунку 100-ї окремої механізованої бригади. І хоча повномасштабна війна триває понад три роки, він не здається. Та й навіть навчився приймати виклики долі з жартом.

Танк злякався нас

АрміяInform повідомила, що на фронті Роман починав працювати з 60-мм мінометом — зброєю, яку деякі солдати вважають радше допоміжною, ніж головною. Та й сам сержант зізнався:

— Ми нічого не зробили танку, але він відступив після нашого влучання. Ворог подумав, що це батарея пристрілюється, і злякався.

Цей момент став символічним — коли невеличкий міномет змусив броньовану машину ворога дати задню.

Ну, смішно було, що наш міномет його змусив відійти.

Піхота противника та сучасна артилерія

Сьогодні ворог уже не так часто заїжджає на техніці — все частіше працює піхотою.

— Нам важче працювати через це, бо приємніше вдарити в групу десь із шести людей, ніж зловити одного чи двох.

Найчастіше підрозділ Романа б’є по скупченнях ворожої піхоти, які готуються до штурму. За словами сержанта, найбільший ефект дає точна робота по великих групах.

Двоє пошкутильгали й відсунулися назад, а інші четверо — скоріше за все, їх вже немає.

Читати на тему

Змінив форму миротворця на стрій ЗСУ: історія сержанта, який вже сім років на війні

Зеновій Красівський хотів допомагати іншим державам, натомість став захищати власну країну.

МП-120 — танк у світі мінометів

Після шістдесятки Роман перейшов на потужніший калібр — український 120-мм міномет МП-120.

Це такий, знаєте, танк у світі мінометів. Безвідмовний, надійний, точний.

Цією зброєю його розрахунок виконує бойові завдання ще з часів боїв за Очеретине. І хоча МП-120 важкий, його потужність і точність повністю себе виправдовують.

Хочеться поїхати на рибу

Попри стійкість, навіть найвитриваліші бійці потребують відпочинку. Роман мріє про відпочинок зі своєю дружиною та донькою.

Дайте мені поїхати на рибу.

Для бійця три роки й три місяці на передовій — це важко не лише фізично, а й морально. 

Раніше ми розповідали, як Козак рятував поранених на лівому березі Дніпра.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.