Вишивка для мене — медитативний процес. Майстриня мотанок Яна Дереза про роль оберегів під час війни

Мотанки — це традиційні українські ляльки-обереги, які здавна використовували наші предки для ритуалів та єднання поколінь.

Про них знають не тільки в Україні, а й за кордоном. А під час війни попит на них шалено виріс. Адже така лялька — ще й символ зв’язку зі своєю країною та культурою.

Майстриня Яна Дереза вже понад сім років створює мотанки. Вона розповіла виданню WoMo про те, що її надихає, у чому особливість українських оберегів, а також яка їхня роль під час війни.

Вишивка — мій острівець спокою

Яна ще з дитинства любила вишивати, а в школі з першого класу ходила на гурток з вишивання та бісероплетіння. Таке хобі дівчина перейняла від мами, бабусі та прабабусі, які теж займались швейною справою.

То був мій острівець спокою, де я могла зануритися у себе. Вишивка була для мене медитативним процесом. Я робила якісь маленькі витвори і це мене надихало, — пригадує майстриня.

Про мотанки вперше вона дізналась уже на першому курсі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Ляльки зачарували Яну й відтоді вона почала їх створювати. Спершу просто для себе, а згодом і на продаж.

— Мотанки завжди об’єднували у собі все те, що я люблю — вишивка, рукоділля, бісероплетіння — багато дрібних деталей та ювелірної роботи. Спочатку це було хобі.

Потім я почала викладати свої роботи у соцмережі. Людям це подобалось і вони хотіли їх придбати. Я тоді подумала, що це гарна ідея, — ділиться Яна.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Author’s Ukrainian Motanka ???????? (@motankadolls)

Ніщо, окрім моєї справи, не заспокоює

Життя дівчини, як і мільйонів інших українців, змінило злощасне 24 лютого. Перші тижні повномасштабної війни дались емоційно дуже тяжко.

Саме усвідомлення того, що відбувається, впливало на мене — я не могла їсти, спати, щось робити. Мене постійно нудило. Я не виходила з новин, сиділа на одному місці та плакала, — зізнається Яна.

Вона намагалась знайти розраду в спілкуванні зі своїми близькими та друзями, але зрештою зрозуміла, що варто шукати ресурс у собі та своїй улюбленій справі — створенні мотанок.

— Я все ж намагалася продовжити робити замовлення, яке було до війни, і це було єдине, що мене відволікало. Руки тряслися, було дуже важко.

Тоді я відчувала, що ніхто, окрім мене та моєї справи, не заспокоїть. Мав пройти час, щоб я самостійно вийшла з того стану, — каже мисткиня.

Тож коли вона мала вільну хвилинку, то постійно вишивала, сидячи на підлозі у позі лотоса. 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Author’s Ukrainian Motanka ???????? (@motankadolls)

Натхнення та створення мотанок

Створення мотанок — процес клопіткий, який вимагає терпіння, любові до деталей та творчості. Яна виготовляє всі ляльки під індивідуальні замовлення, занурюючись повністю в історію оберега.

Лялька завжди народжується у процесі, бо я маю певний образ у голові або вишивку, від якої відштовхуюсь. Наприклад, якщо мотанку замовляє родина з Київщини, то я можу для них створити саме київську вишивку, — каже дівчина.

Джерелом натхнення для Дерези може бути будь-що довкола: музика, текстури, колір квітки чи форма хмари у небі, аромат чи навіть думки.

У мотанках майстриня любить використовувати природні матеріали: дерево, льон, бавовну. Завдяки цьому ляльки “живуть” довго.

Особлива увага до деталей — намистин, паперових і тканинних квітів, атласних стрічок, кристалів тощо. Вони стають окрасою мотанок та роблять кожну з них унікальною.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Author’s Ukrainian Motanka ???????? (@motankadolls)

Читати на тему

Штучний інтелект використовує для шедеврів — художниця Марія Шарлай малює українські реалії за допомогою мережі

Художниця Марія Шарлай створює шедеври за допомогою штучного інтелекту.

Сенс мотанок під час війни

З 24 лютого мільйони українців, зокрема й Яна, виїхали за кордон. Тікаючи від війни люди брали лише життєво необхідні речі. Тоді мало хто думав про сувеніри з України чи традиційну вишивку.

Проте на чужині починаєш чітко розуміти цінність рідного, а звідси й виникає більша потреба мати щось українське, що пов’язує зі своєю домівкою.

З початком вторгнення я відчула потребу у створенні мотанок, аби бути ближче до України. І люди також це відчули — вони хочуть мати своєрідний оберіг, який раніше використовували наші предки, — каже Яна.

А ще завдяки мотанкам можна популяризувати українську культуру за кордоном, адже автентичний вигляд цих ляльок привертає увагу всіх людей.

Щоб підтримати українців, мисткиня безкоштовно створює та передає мотанки на фронт військовим, а також постраждалим від війни цивільним.

Вона вірить, що це підтримує психологічний стан та дарує сили продовжувати боротьбу за незалежність.

Тож я вважаю, що таким способом можу розвивати й рухати нашу культуру далі, зберігаючи наші традиції та додавати щось своє, у новому баченні, — розповідає дівчина.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Author’s Ukrainian Motanka ???????? (@motankadolls)

У Києві стартував благодійний аукціон Барановський. Україна. Діти. Його організував відомий український художник, а нині воїн ЗСУ Андрій Барановський разом з маленькими колегами.

Читай детальніше про гучну подію у творчому житті України.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!