Після деокупації Харківщини відкривається чимала кількість поховань, кладовищ та братських могил.
Люди гинули постійно, бувало, що цілими сім’ями, тож на єдину ритуальну контору в Ізюмі й на його працівника Віталія Борового прийшлося чимало роботи, адже людей треба комусь ховати.
З початку окупації Харкова у Віталія не було жодного вихідного, щодень — похорон. Робота була важкою та виснажливою, адже часом доводилося хоронити до півсотні тіл, а кладовище розташовувалося через міст, переїхати який не було можливості.
Тіла загиблих через пішохідний міст переносили на інший берег й вже звідти машиною відвозили до місця останнього спочинку.
Найбільше загиблих завжди було після завалів багатоповерхових будинків. Тоді, пригадує Віталій Боровий, однією машиною вивозили по 18 тіл.
Віталій почав ставити позначки на хрестах загиблих, нумерацію, від четвертого травня. З того часу й до сьогодні кількість пронумерованих особисто ним могил сягає 455.
Однак дуже багато захоронень поза цим кладовищем, за словами чоловіка, люди ховали рідних біля під’їздів, в найближчих лісопосадках тощо. Він би дуже хотів, щоб це кладовище було єдиним, однак таких багато.
Вчора на цьому кладовищі й по всьому Ізюмському районі закінчилась ексгумація тіл, кількість жертв в Ізюмському районі — тисячі, багато загиблих з ознаками насильницької смерті.
Прокурор Харківської області Олександр Фільчаков каже, що обсяг роботи дуже великий, однак команда планувала завершити ексгумацію поховань до кінця п’ятниці, адже далі на них чекають наступні населені пункти.
Попри те, що Віталій Боровий ще не брав вихідних, він не поспішає на відпочинок. Разом з командою поліції та патологоанатомів він знову їде працювати, адже треба їхати по селах, розгрібати завали й проводити поховання.
Подивитися й зафіксувати наслідки російської окупації приїхав навіть посол Франції в Україні.
Детальніше про те, як проходила ексгумація тіл в Ізюмі та супутникові знімки звідти, ти можеш переглянути в нашому матеріалі.
Не пропускай найцікавіше! Підписуйся на наш Telegram-канал.