“Як у вас справи?” — залишилося без відповіді. Історія про останній бій десантника, який попри поранення боровся з ворогом

Ця історія про те, як важко українським військовим даються бої. Але вона підтверджує їхню мужність та відданість своїй країні.

Історія про останній бій десантника Миколи Щабельського, відвагу, силу, хоробрість, бажання захистити свою землю та побратимів. Події відбулися у Мар’їнці під час ворожого штурму позицій 79-ої ОДШБр, про це розповіли у Генштабі ЗСУ.

Не став говорити про поранення

У той трагічний день ворог почав ранковий штурм позицій 79 ОДШБр у Мар’їнці, для обстрілів залучив танки. Один зі снарядів поцілив в укриття, де були десантники. Почалася розмова рацією.

— У нас один 200-й і один 300-й, — сказав голос у рації.

— Хто, хто 300-й? — закричав в рацію ротний, не розуміючи, хто на позиції. Адже на позиції були лише два бійці, один загинув, а голос у рації не був схожий на голос пораненого. 

— Я з вами розмовляю, командире, — почулося у відповідь. Саме це були останні слова, які почув від Миколи Щабельського ротний.

Микола дістав поранення в голову, але не розповів командиру про свій стан. Натомість він продовжив бій. У військового не було часу надавати собі медичну допомогу, бо від лісопосадки до позиції почала просуватися ворожа піхота. 

Пересування окупантів побачив командир підрозділу за допомогою дронів та відразу попередив про небезпеку підлеглого.

— Позиція Князь, вас атакує противник. Ми підтримаємо вас вогнем, але й ви почніть працювати по них з автомата, — такий наказ отримав Щабельський.

Тоді Микола почав стріляти з автомата. Важкопоранений боєць спливав кров’ю, але встиг зупинити просування ворога, поціливши в одного ворожого штурмовика. 

А по інших почав активно працювати міномет десантників. Коли автомат бійця на тривалий час затих, ротний захвилювався, у рації почулося:

— Князь! Князь, як у вас справи?

Але відповіді не було. Тоді командир наказав бійцям із сусідньої позиції прийти побратимові на допомогу. Утім, зробити це вдалося не відразу, бо ворог накривав десантників щільним вогнем. 

Читати на тему

Він писав листи від руки, шкодував, що не пішов на війну у 2014, й дав останній бій у Бахмуті — історія Андрія Воробкала

Кохана загиблого військового розповіла, як жив та помер військовий Грек.

Атаки ворога вдалося відбити

Коли побратими дійшли до позиції Князь, Микола був непритомним і у дуже важкому стані. За кілька хвилин він помер у побратимів на руках.

У той день окупанти штурмували позиції бійців 79-ої ОДШБр одночасно в усіх частинах Мар’їнки, але найважче було на лівому фланзі оборони, де прийняв свій останній бій десантник Щабельський. 

Але ворога вдалося відбити. Окупанти у боях втратили два танки й кілька десятків військових. Той, у кого поцілив наостанок Щабельський, теж залишився у Мар’їнці назавжди.

— Микола був хоробрим і мужнім воїном, готовим за будь-яких умов виконати поставлений наказ. Так він і загинув — до останнього тримаючи в руках зброю і захищаючи від ворога свою позицію і нашу українську землю, — каже про нього командир.

Багато українських військових віддали життя за нашу свободу. Ми маємо знати їхні історії та шанувати пам’ять. Раніше ми розповідали історію Андрія Ткачука, який загинув у боях на Київщині.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.