Чому вони не виїхали? Відверто про підігрування РФ та куди зникають жінки в окупації

Повномасштабне вторгнення РФ до України стало каталізатором до переосмислення та переоцінки раніше звичних речей. Якщо після 2014 року ще залишалися ті, хто жив у парадигмі інформаційної бульбашки, яку нам навʼязувала Росія, то вже після 2022 року більшість цих людей назавжди втратили сентимент до окупантів.

Нова фаза війни триває вже майже два роки. Однак варто памʼятати, що у новітній історії відлік російсько-української війни сягає уже десяти років. Саме стільки під російською окупацією живуть люди на ТОТ Луганської та Донецької областей, на півострові Крим.

У період остаточного морального виснаження та відсутності емпатії дехто з нас каже: а чому вони не виїхали? Чому не виїхали з окупації ті українці, які проти Росії на своїй землі?

Однак варто усвідомлювати, наскільки небезпечною та складною може бути ця дорога — через жорсткі фільтраційні пункти, тисячі кілометрів відстані до країни, що вперше за все існування стикнулася із таким напливом внутрішніх біженців від війни.

Про це в інтервʼю виданню Букви розповів офіцер управління бригади НГУ Азов, військовослужбовець Дмитро Андрющенко на псевдо Дипломат. Чому не можна звинувачувати людину в тому, що вона не виїхала з окупації, куди на ТОТ зникають жінки та чи дорівнює людяність слабкості — найцікавіше переповідаємо далі.

Цькування жителів ТОТ вигідне РФ

Дмитро Андрющенко воював з 2014 року. У 2022 боронив Маріуполь, пройшов Азовсталь та російський полон. Після обміну він зайнявся оперативно-аналітичною роботою, пов’язаною з контрпропагандою та ІПСО.

До того ж займається справами зниклих безвісти та полонених українців.

В інтервʼю Буквам він пояснив, чому цькування українцями таких самих українців на ТОТ лише підіграє пропаганді Росії.

— Не треба вважати усіх людей, які знаходяться на тимчасово окупованій території, зрадниками. Є ті, хто підтримує окупаційну владу. Але дехто не виїхав з обʼєктивних причин: наприклад, наджорсткі фільтраційні процедури, — пояснює Дипломат.

Рexels

Справді, Росія зробила усе можливе й неможливе, аби потік тих, хто хотів виїхати до України, був мінімальним. За будь-яку інформацію про підтримку України навіть у минулому, за фото із жовто-синім стягом або будь-який інший контент, який демонструє проукраїнську позицію, людину відправляють у СІЗО в Донецькій області.

За словами військового, є також люди, які в рідній домівці, у своєму місті чекають на прихід української армії. Вони не хочуть віддавати свій дім росіянам, особливо якщо оселя уціліла, там є умови для життя.

Круто засуджувати, коли на собі не відчув. А коли людина виїжджає й отримує 2 тисячі гривень соціальної допомоги?

— А особливо, якщо це літня людина, яка вже не може виїхати на деокуповану територію, або в Європу, і там заробляти гроші. От у неї є дві з половиною тисячі гривень пенсії та дві тисячі гривень для ВПО, — разом чотири з половиною тисячі.

От мені цікаво, хто у наш час може прожити на чотири тисячі пʼятсот гривень в місяць, водночас треба винаймати житло, оплачувати комунальні, — наголошує Дмитро Андрющенко.

Читати на тему

Кому скасують виплати ВПО у 2024 році: хто та чому може залишитися без допомоги

Розповідаємо, кому скасують виплати ВПО наступного року.

Разом з тим, непродуманою Дипломат вважає й систему розселення ВПО. Адже, за його словами, у великих містах є цілі пусті райони із висотками, які побудували нещодавно.

Однак придбати там житло практично неможливо через високу ціну. Водночас родини ВПО змушені жити у невеликих кімнатах по кілька осіб

— Чи розумію я людей, які не виїхали? Звісно, розумію. Їм реально хоч є де жити та що їсти, — висновує чоловік і додає, що таке розгойдування українців лише діє на руку Кремля та пропаганді про ненависть до російськомовних.

Спростовувати такі наративи можна прикладом інших міст, які росіяни окупували, але потім їх звільнили ЗСУ: Буча, Харківська область, Херсон.

Адже Херсон, який був рік під окупацією, чекав та радів поверненню ЗСУ. 

— Не треба також виключати звичайний страх від пережитого досвіду, коли жінки з дітьми, знаючи, як на переправах розстрілювали цілі колони з цивільними авто та викрадали українських дітей, вивозячи у РФ, вважали меншим ризиком лишитися на окупованій території та чекати на ЗСУ. Вони теж зрадники?

Дмитро Андрющенко також сказав, що у катівні окупаційної влади у так званих “Л/ДНР” потрапляють як чоловіки, так і жінки. Як правило — за проукраїнську позицію.

Читати на тему

Психологічні та фізичні тортури, а замість їжі — окріп на обід! Як РФ знущається з українських військовополонених

У Координаційному штабі розповіли, в яких умовах перебувають українські полонені в Росії.

На ТОТ зникають українські жінки

На тимчасово окупованих територіях зникають українські жінки. Дипломат каже, що вони отримують такі повідомлення з Докучаєвська, Макіївки, Маріуполя.

— Вони не просто зникають, а опиняються у тюрмах, СІЗО або катівнях. На яких підставах — поки невідомо.

Дуже жорстоке ставлення саме до жінок. Можливо, чоловіків бережуть для мобілізації, тримаючи як резерв.

На думку військового, росіяни самостверджуються коштом знущань та принижень жінок. Методи окупантів він називає абсолютно варварськими, як за часів Золотої Орди.

— Може, у них це генетично закладено. Невпевнена у собі людина самостверджується частіше за все на слабших: на дітях, жінках, або чоловіках, які фізично слабші, — додає чоловік.

Наприкінці військовий додає, що людяність українських військових, у порівнянні з ворогом, ніяк не можна вважати слабкістю. Адже те, що ЗСУ робили та роблять на полі бою, заставило увесь світ поважати нас.

— Якщо ми полоненого не б’ємо і не принижуємо, це не є слабкістю, це просто нормальне виховання і людяність, — висновує Дмитро Андрющенко.

Мотивацію йти на фронт кожен та кожна військовослужбовці беруть з особистих покликань та історій. Денис Мінін, про якого ми розповідали раніше, пішов на війну заради доньки.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.