Не хотів бачити російський прапор над головою: історія афганського біженця, який став на захист України

Джалал Нурі був зовсім дитиною, коли російські війська прийшли в його рідний Афганістан. Тоді він вимушено тікав з країни разом із батьками.

У пошуках дому чоловік переїхав жити в Україну, де опанував бойові мистецтва, здобував чемпіонські кубки й медалі та зустрів новий прихід російських окупантів.

Я не хотів здаватись і бачити російський прапор над головою.

Цього разу все було просто: замість маленького хлопчика у вічі ворогу дивився 40-річний чоловік, який усвідомлював, що є лише два шляхи — оборонятись або померти. І Джалал обрав перший варіант, ставши добровольцем Збройних сил України.

Його командир Андрій Кліщук говорить, що спершу не розумів, що цей чоловік робить у війську, але згодом був приємно здивований навичкам Джалала.

Іноді він знає краще, ніж інші українці, як потрібно зробити.

Тепер чоловік, який раніше працював в охоронній фірмі, і сам став командиром та має у підпорядкуванні 12 осіб.

В його домі все, як і раніше — медалі та чемпіонський кубок, а на стіні висить карта рідного Афганістану.

Ці медалі — шлях до мого успіху.

Однак змінився сам Джалал. На ньому військова форма, а його автомат завжди напоготові.

На руці у нього видніються два прапори — один України, а інший — Афганістану. Чоловік зміг об’єднати у своєму серці пам’ять своєї історії та новий дім.

Український прапор — це прапор мого серця.

Та попри це Джалал все ще сумує за своїм першим домом. Чоловік зізнається, що якби росіяни тоді не прийшли до його рідної країни, то він переконаний — жив би там і донині, а його народ був би щасливішим.

Читати на тему

”У мене достатньо техніки для невеликої армії.” Як американський військовий воює за Україну

Як американський військовий вивчав ситуацію в Україні та нині служить в інтернаціональному легіоні.

Однак тепер окупанти знову прийшли в його дім і, незважаючи на те, що минуло так багато років, Джалал помітив, що їхня тактика та загарбницькі апетити зовсім не змінились. Тому тепер він точно не відступить та оборонятиме те, що дороге його серцю.

В Афганістані я був неповнолітнім і дитиною був вимушений іти за батьками. Проте цього разу я знав, що захищатиму Україну, тому що це мій дім.

Та Джалал не єдиний, чиє життя перевернув прихід російських військ на рідну землю. Історія Мамуки Мамулашвілі досить схожа. Коли окупанти прийшли в Грузію вперше, він теж був ще дитиною, але йому довелось оборонятися. Тепер чоловік так само став на захист України та розповів в інтерв’ю про історію власного Грузинського легіону.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!