Нас обстріляли під час гасіння: як рятувальники ДСНС працюють під завалами війни в Запоріжжі

У Запоріжжі, що постійно перебуває під ударами російських військ, рятувальники ДСНС продовжують виконувати свою небезпечну роботу.

З початку повномасштабного вторгнення п’ятеро їхніх колег загинули, 34 отримали поранення.

Лише цього року в регіоні ліквідовано понад тисячу пожеж та півтори тисячі вибухонебезпечних предметів.

Hromadske поспілкувалося з Андрієм Нестеренком та Олексієм Сухоруковим, щоб дізнатися, як змінилася їхня щоденна робота і які неймовірні історії трапляються поміж вогню та руйнувань.

“Якщо брати все близько до серця, просто не зможеш працювати”

Заступник начальника 4-ї державної пожежно-рятувальної частини, Андрій Нестеренко, пережив поранення ще у березні 2022 року.

Він пригадує, як під час гасіння великої пожежі у промзоні стався повторний приліт ракети Іскандер.

— Нас обстріляли безпосередньо під час гасіння. Один із наших хлопців загинув, ще трьох поранило. Це сильно вплинуло на колег, але вже наступного дня всі вийшли на чергування, — розповідає Андрій.

Він зазначає, що з часом робота стає механічною, а емоції відступають.

— Їдеш і розумієш, наскільки це все небезпечно. Бачиш масштаби руйнування, пожежі, людей… Якщо брати це все близько до серця, просто не зможеш працювати. І додому це приносити не можна: вдома 5-річна дитина, дружина, — ділиться рятувальник.

Його дружина Ірина, також співробітниця ДСНС, дізналася про поранення чоловіка вже на другий день, перебуваючи з донькою в евакуації у Польщі.

Було відчуття безвиході, що не можеш побачити і підтримати. Але впоралися. Коли я побачила, що його стан стабільний, заспокоїлася, — пригадує Ірина.

Фото: Facebook

Неймовірні порятунки та дива під завалами

Робота рятувальників стала значно складнішою та ризикованішою. Проте, як зазначає Андрій, нерідко трапляються і справжні дива.

Він пригадує випадок, коли ракета влучила у приватний сектор. Усе навколо горіло, але чоловік, який проходив повз, отримав лише подряпину на руці.

Ще одна виняткова історія стосується жінки, яку витягали з двоповерхового будинку, що склався від вибуху.

Жінка спала на другому поверсі та опинилася під завалами, але на ній не було жодної подряпини.

Фото: Facebook

Порятунок із завалів: історія Олексія Сухорукова

Разом з Андрієм Нестеренком ми зустрілися з Олексієм Сухоруковим на місці, куди у вересні 2024 року влучила керована авіабомба.

Фото: Hromadske

Олексій пригадує, як того дня вони витягували з-під завалів жінку, яку затиснуло між двома бетонними конструкціями, і було видно лише її голову. Вона періодично втрачала свідомість.

— Ми з нею розмовляли: як звати, де працюєш, чим любиш займатися. Для того, щоб вона не знепритомніла, щоб у неї були надія та сили боротися за життя. І щоб так само в нас була надія, що вона цього хоче, — розповідає Олексій.

Рятувальники розуміли, що обвал може статися будь-якої миті, поховавши як постраждалу, так і їх самих.

Тому добиралися до жінки, пробиваючи отвір поверхом нижче. Урешті-решт, вони її врятували.

Робота ДСНС під час війни: виклики та ризики

Попри те, що Олексій Сухоруков у 12 років вже гасив свою першу пожежу, він не мріяв про професію рятувальника.

Андрій Нестеренко також прийшов у ДСНС випадково, після армії та торгівлі, коли знайомий порадив йому, як міцному та високому чоловікові, спробувати себе в цій сфері.

Процес реагування на виклики під час війни став значно складнішим. Якщо немає безпосередньої загрози від БПЛА чи ракет, рятувальники одразу виїжджають на адреси. Якщо загроза поруч, але не за адресою виклику, підрозділ також вирушає.

Фото:Facebook

На місці влучання командир спершу визначає найближче укриття. У разі загрози повторного удару всім дається команда сховатися.

Рятувальники швидко оцінюють масштаби руйнувань, наявність пожежі та людей під завалами. За потреби викликається підкріплення.

Інформацію про постраждалих уточнюють через голову будинку, районну адміністрацію або родичів.

Якщо відомо про одну людину під завалами, всі сили зосереджують на її порятунку.

Частина рятувальників працює безпосередньо на місці, інші шукають можливих постраждалих у завалених приміщеннях.

Оплата праці та петиція за підвищення зарплат

За даними видання Pro гроші, у 2023 році зарплати співробітників ДСНС були підвищені й тепер становлять від 17 000 грн.

Додатково передбачені державні пільги, премії, доплати за вислугу, додаткові спеціальності та роботу в небезпечних умовах.

Під час війни також діють надбавки: до 30 000 грн щомісячно для всіх, незалежно від регіону служби, та до 100 000 грн для тих, хто виконує завдання в зоні бойових дій.

Нас обстріляли під час гасіння: як рятувальники ДСНС працюють під завалами війни в Запоріжжі / 2 Фотографії

Попри це, на урядовому сайті вже понад 12 тисяч людей з 25 тисяч необхідних підписали петицію про підвищення зарплати працівникам ДСНС.

Авторка петиції наголошує, що високий рівень відповідальності та ризиків, з якими стикаються рятувальники, часто не відповідає рівню заробітної плати, що не забезпечує гідного рівня життя.

Раніше ми розповідали як собаки-рятувальники з ДСНС працюють в умовах війни? Дізнайся про їхню важливу роль у порятунку людей під час надзвичайних ситуацій в нашому новому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.