У боргах, як у шовках, проте продовжує робити добро. Історія волонтера, що власноруч ремонтує будинки й селить в них переселенців

Ремонтує дачні будиночки та безплатно розселяє туди переселенців. Волонтер з Дніпра Стас Теплов купує в області невеличкі помешкання. Разом з іншими однодумцями впорядковує їх та віддає біженцям. Він уже розселив шість родин. Помешкання знаходить у місцях зі зручною транспортною розв’язкою. 

Чоловік розповів, що спочатку приймав переселенців у себе вдома, але дошкуляла думка, що за кілька тижнів людям знову доведеться шукати житло. 

Саме так з’явилася ідея купувати занедбані дачі на околицях Дніпра, самотужки ремонтувати їх і заселяти туди на постійне місце проживання вимушених переселенців, які приїхали з гарячих регіонів України. Нещодавно в один з таких будиночків заїхала родина з Рубіжного.

Історія родини з Рубіжного, якій допоміг Стас

— У Рубіжному у нас був великий будиночок — три кімнати. Зараз ми дуже раді, що знаходимося тут хоч місця менше, але ми всі цілі й живі, — каже переселенка з Рубіжного Наталія Журавльова.

Будинок Наталії зруйнували окупанти:

Прийшли, подивились на розбитий будинок, на згорілий флігель. А у флігелі льох, де лежать документи. Він ще димів, тож довелося лізти в це згарище, — згадує жінка.

Наталія розповідає, що з 9 березня у Рубіжному вже не було ні світла, ні води, ні газу, ні зв’язку. Росіяни закидали мінами людей, які намагались хоч якось вижити.  

Коли родина вирішила їхати з розбомбленого міста, то евакуація була тільки на не контрольовану Україною територію. 

— Там уже стояла купа російських військових. Вони підігнали Урал та Камаз, наказали вантажитися в нього. Ми стоячи їхали до Старобільська. Це близько 50-60 км, — розповіла Наталія.

Вже у Старобільську пощастило знайти перевізника, який за дві тисячі гривень з людини довіз родину до Дніпра. Спершу родина мешкала у родичів, а тепер обживається в дачному будиночку в одному із сіл області, який надали волонтери.

Подивись по темі

0:04:03

День з волонтерами — дивись, як живуть і допомагають благодійники під час війни

Наша Наталія Ничай днями повернулася з поїздки зі столичними волонтерами, які на цей раз доправили швидкі допомоги у прифронтові регіони.

Завдання — селити людей й не брати кошти

Стас Теплов показує будинок й каже, що треба замінити.

— Трохи занедбано, але стелю ми зробимо. Шафу я розрубаю — поставимо на її місці нормальні меблі. Головне — є електрика, — каже волонтер.

Це вже шостий дачний будиночок, який привів до ладу волонтер Стас Теплов. В ньому вже живуть переселенці.

Витрачаю свої гроші… Позичаю — у боргах, як у шовках. Забрав зарплату за кілька місяців уперед. Але моє завдання селити людей та не брати з них гроші, — твердить Теплов.

З ремонтом будинків допомагають небайдужі й самі переселенці. Житло волонтер обирає у максимально безпечних місцях, щоб люди, які пережили обстріли та бомбардування — не чули гучних звуків. 

— Ці будинки мають бути у спокійному тихому місці. Жодних заводів, жодних фабрик, нічого великого, жодних військових частин хоча б у радіусі 20 км. Має бути доступ до електрички чи автобуса, щоб люди могли знайти роботу, — розповідає волонтер.

Жити у таких будинках можна до холодів, не скрізь є можливість зробити опалення. Та переселенці й такому тішаться, сподіваються влаштуватись на роботу і до зими винайняти інше житло. 

Українці не полишають один одного в скрутному становищі й завжди допомагають один одному. Раніше ми розповідали історію родини Яни Овсяннікової та як українцям вдалося назбирати на житло чотиримісячному малюку та його мамі.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!