У цих труханах хоч на війну, хоч на свіданку: історія Саші, який продовжив бізнес заради побратима

З власної потреби та ідей народжується чимало корисних і потрібних речей! Не лише для побуту, а й для війська. Певно, кожен захисник і захисниця стикалися з тим, що одяг не завжди підходить за розміром, не дуже зручний чи такого, як потрібно, немає.

Усі подібні проблеми яскраво підсвітила повномасштабна війна. Та деякі почали займатися покращенням власного комфорту під час бойових дій ще до 2022 року. Саме такою історією ми з тобою і поділимося!

У пам’ять про нього я продовжую продавати трусямби

Видання ШоТам розповіло історію бійця Олександра Матяша. Чоловік під час служби хотів максимального комфорту — і такої ж спідньої білизни. Не довго думаючи, Олександр з другом Євгеном почали шити комфортні труси самі.

Після початку повномасштабної війни друзі пліч-о-пліч стали боронити країну. Та одне з бойових завдань забрало життя Євгена — чоловік загинув від російського удару КАБом. Тепер Олександр продовжує їхню спільну справу в пам’ять про друга. Свої витвори він називає труханчіками, трусямбами і шкарпетосами.

Євген не просто займається бізнесом з окопів, а ще й продовжує відбивати російські атаки на фронті.

Мені дуже шкода, що мій корєш Жека загинув, з яким ми ці труси починали. На жаль, його вже немає, але він лишається моїм другом, буде моїм другом завжди, — каже Олександр Матяш.

Їхня дружба почалася ще в першому класі. Хлопці завжди допомагали одне одному. Коли почалася війна на Сході, Саша до неї відразу ж долучився, а Женя спершу хотів подбати про родини.

У перший же день оборони країни Саша зрозумів, як сильно йому натирає білизна, і що з цим потрібно щось зробити!

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Олександр Матяш (@matiashalex)

Я був на чергуванні, і мені натерло зад! Мені і моїм колегам було дуже спекотно. Виявилося, що білизна — дуже важливий аксесуар для військових. А купити трухани, які не натирають, було неможливо.

Читати на тему

11-річна етноблогерка виготовляє унікальні листівки, які перетворюють у донати

Як дівчинка допомагає армії та про що мріє: читай у матеріалі.

Євген за освітою був інженером, тож без проблем розробив лекало для трусів. Із залишків сорочок він пошив перший екземпляр. А першу партію відразу ж передали захисникам на Схід. Так Євген та Олександр задумалися про бізнес.

Символом бренду вибрали якір — впізнаваний знак. До того ж Саша виріс у Криму. До розробки ідеальної пари “труханчиків” долучилися й інші військові. Усі разом додали ще 14 правок. Саша вклав усі свої гроші у виробництво.

Перші зразки роздавали безкоштовно, аби запустити сарафанне радіо. Замовлень поступово більшало. Відтоді Олександр сконцентрувався на бізнесі. Однак початок повномасштабної війни повернув його на фронт. Чоловік став відповідати клієнтам з окопів, до допомоги долучилася і дружина.

Після смерті Жені, Саша вирішив, що продовжуватиме спільну справу попри все. Щобільше, виростить двох його дітей.

Тепер його бренд випускає не лише спідню білизну, а й футболки, шкарпетки. Працюють над запуском трикотажної білизни.

У наших труханах хоч на війну, хоч на свіданку можна ходити!

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Чоловіча білизна та одяг (@regata_club)

Раніше ми розповідали, як донеччанка виготовляє меблі для бомбосховищ.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!