Підготовка, розвідка, блискучий результат — контрнаступ на Харківщині очима українських військових

Блискучий контрнаступ наших Збройних Сил на Харківщині, безумовно, увійде до посібників з військової справи. І після перемоги ми теж будемо вивчати події цієї війни — з перших уст дізнаючись про всі нюанси, наступи та перемоги.

З бійцями однієї з київських бригад ТрО поспілкувалися журналісти Української Правди. Кілька днів тому саме вони проганяли окупанта з прикордонного Вовчанська.

Зараз всі мешканці звільненого Вовчанська обіймають бійців Сил тероборони і кажуть: тепер дихають спокійно. 

Всі вони знають: активні доблокадні дії розпочалися ранком 7 вересня. Але що ж передувало блискучому контрнаступу ЗСУ? Розповідаємо далі.

Не спали кілька діб

Всім цим щасливим подіям передувала тривала підготовка. Підрозділи Сил довго маневрували, накопичували зброю та проводили розвідувальні дії.

Медик київського тербату на псевдо Грузин розповідає: дві ночі перед початком контрнаступу хлопці не спали, проводили ніч в холодному лісі під поліетиленовими пакетами. 

Ранком 7 вересня розвідники підрозділу першими увійшли до Миколаївки, отримавши наказ розпочати операцію. Росіяни не очікували нападу з тилу, одразу не зорієнтуватися, що й до чого. Але, попри шок, використали проти українців все, що мали.

— Це був жах, — згадує Грузин, — проти нас йшли міномети, танк, гранати. 

Але українські захисники були, наче під покровом Бога: жодного загиблого, лише троє поранених. На відміну від росіян: ті вивезли понад 20 чорних мішків з села — серед яких були й офіцери. Поранених було ще більше.

Facebook

Тоді ж росіяни відкрили масований вогонь. 

Тероборонівцям на допомогу прийшли дві механізовані бригади ЗСУ, за кілька годин ворог під Миколаївкою був вщент розбитий — і військові рушили далі, в Шевченкове. За шість днів хлопці пройшли 45 кілометрів і дійшли аж до Вовчанська.

Одночасно з киянами до бою став чугуївський батальйон Сил територіальної оборони ЗСУ. Харків’яни взяли Василенкове та протягом кількох днів просто гнали росіян, як отару овець, аж до державного кордону з РФ. 

Командир харківської тероборони Домінік розповідає, що і там росіяни не чекали наступу: кидали і техніку, і зброю.

Раділи контрнаступу не лише цивільні під окупацією, а й самі українські військові: чотири місяці оборонних боїв їх втомили дужче, аніж важкі наступальні дії.

За словами самого Домініка, операція була проведена просто блискуче: і справа тут не лише у боях, а в ідеально спланованій розвідувальній групі. Бійці просувалися зигзагами, у залежності від отриманої інформації про пересування ворога.

Він вражений взаємодією підрозділів, які брали участь у наступальній операції. Участь брали і Сили тероборони, і механізовані частини, і ССО, і інтернаціональний легіон, і артилерія.

Інший боєць — на псевдо Ленін — бачив контрнаступ так: росіяни бігли так, що їх було просто неможливо наздогнати. 

Читати на тему

Від блискавичного контрнаступу ЗСУ в захваті весь світ! Хронологія звільнення Харківщини

Розповідаємо, як ЗСУ звільняли містечка та села Харківщини.

А що ж бачили цивільні?

Мешканка одного з деокупованих селищ Наталія розповідає: вона навіть встигла покластися об заклад з односельцем, що “Новий рік зустрінуть без отих”. 

Всі українці на звільнених територіях зустрічають наших військових синьо-жовтими прапорами. Мешканка Вовчанська Галина обіймає захисників на своєму шляху та каже: таке бажання є у кожного зі звільнених людей. 

Українська Правда

Тепер вони чекають на проведення до селища українського телебачення: під час окупації дивилися потайки українські новини, аби не дізналися колаборанти та окупанти. 

За підтримку України чи хоча б розмови про Україну місцевих кидали до катівень, які обладнали росіяни на Агрегатному заводі у Вовчанську. Через неї пройшла не одна сотня людей, і всі вони піддавалися тортурам.

Особливо діставалося тим, хто мав родинні зв’язки з українськими воїнами. І така ситуація в кожному деокупованому селищі: українські захисники виявляють місця масових поховань, катівні. А історії, які розповідають місцеві жителі, шокують: одну з них розповів чоловік, що ховав людей у нещодавно звільненому Ізюмі. 

Підписуйся на наш Telegram та стеж за новинами!