Від початку повномасштабної війни її батько та наречений боронили Маріуполь. Та з 12 квітня Катерина нічого не знає про долю близьких їй чоловіків. Імовірно, вони досі перебувають у полоні.
Батько та наречений досі в полоні
Катерина Асланова разом з мамою та сестрою пережили пекельні обстріли рідного Мангуша, що за 20 км від Маріуполя. Після п’яти місяців в окупації, пройшовши всі пекла фільтрації, жінки нарешті змогли вибратись до Одеси.
Катерина показує фото, на якому її батько та наречений проводжають її на навчання до Одеського університету. Це було останнє спільне фото, яке вони зробили перед початком повномасштабної війни.
Вони відпросилися зі служби, щоб провести мене, — розповідає дівчина.
Родину Асланових війна заскочила у різних куточках України. Катерину — в університеті в Одесі, її маму та старшу сестру — в рідному Мангуші, на Донеччині.
На другу добу війни Катерина вирішила прориватися до рідних і дізналася, що її батько та хлопець, які служили у прикордонній службі, уже боронять Маріуполь.
Вони служили разом у відділі прикордонної служби Ялта. Їх направили до Маріуполя тримати оборону на заводі імені Ілліча.
Катерина розповідає, що чоловіки перебували весь час разом до 12 квітня, аж поки не вирішили робити прорив на Азовсталь. Тоді лише одна група змогла прорватись на територію Азовсталі. Інші потрапили в оточення, а потім у полон.
Випадково знайшла батька на відео окупантів
В окупованому Мангуші родина чекала на добру звістку та водночас боялась росіян, які вривались у будинки й перевіряли близькість людей до військових. Одного разу окупанти таки прийшли.
Окупанти прийшли до нас додому, шукали речі військових. Ми все ховали. Було дуже страшно, бо за брехню вони карали, — розповідає донька військового Світлана.
Одного дня, в пошуках хоч якоїсь звістки про батька та нареченого, у російському Telegram-каналі Катерина натрапила на відео, на якому впізнала своїх.
Батька бачила, це точно, він стояв у першому ряду. Щодо хлопця ми не певні. Було видно лише верхню частину обличчя, схоже на нього.
Нині жінки змогли вибратися з окупації та повідомити про зникнення рідних в усі служби. Тепер єдине, що залишається, чекати та сподіватися, що скоро вони повернуться додому.
Найбільша мрія — зустрітися з ними в українському вільному Маріуполі, — каже Катерина.
Раніше ми розповідали історію медикині-саперки Карми.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!