18 травня святкують міжнародний день музеїв. Колись вони асоціювалися з нудними шкільними екскурсіями та старими предметами, які не можна чіпати руками. Та насправді музеї — скарбниці, які зберігають нашу історію, культурну спадщину та коріння, щоб їх ніколи не забували.
Музеї — це більше, ніж шафа з культурними артефактами, пам’ятками й картинами — це місце єднання з усім минулим, пережитим та виплеканим нашим народом. Це зв’язок поколінь, який зараз намагаються викрасти та знищити російські окупанти.
Культура ніколи не була поза війною. Знищувати нашу культуру вороги намагалися задовго до повномасштабного вторгнення і навіть задовго до незалежності, однак Україна робить усе, щоб захистити своє.
Як музеї, театри, бібліотеки, заповідники, галереї рятують культурні пам’ятки від рук ворогів, як вони виживають у війну та як продовжують жити, не дивлячись ні на що?
Цим питанням присвячений проект ZN.UA, створений за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП).
В Україні понад дві тисячі музеїв. Усі вони мають різні рівні підпорядкування — національні, регіональні, муніципальні.
Директорка Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова зазначила, що музеї сьогодні — передусім інституція, яка виконує функції збереження, інтерпретації та комунікації.
Фото: Facebook Музей Ханенків
Але війна змусила вийти на перший план функцію збереження, адже щодня випробує скарбницю культурної спадщини евакуацією, обстрілами та мародерством.
Евакуації з окупованих територій потребують не лише люди, а й цінні предмети української культурної спадщини. Якщо залишити їх в небезпечній зоні, є велика імовірність мародерства та знищення цих пам’яток ворогами.
Евакуація включає низку заходів та є ресурсомістким процесом. Однак раніше в Україні не існувало механізму превентивної евакуації, у чинному законодавстві немає такого терміну.
Відповідно до чинного законодавства, питання евакуації та збереження фондів лежить в синергії МКІП, місцевих адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівників закладів культури, силовиків, правоохоронців та громадськості.
Наразі країна покращує та змінює законодавство щодо вдосконалення механізму евакуації музеїв під час воєнного стану.
Фото: Facebook Олександр Ткаченко
З безпекових міркувань інформація щодо евакуації, зокрема культурних цінностей, не підлягає висвітленню, та є ще чимало прикладів позитивної евакуації. Так, попри всі виклики, вдалося провести найбільшу евакуацію музейних колекцій від часів Другої світової війни.
Україну щодня тероризують ворожі ракети, знищуючи об’єкти критичної, цивільної та культурної інфраструктури, забираючи життя людей.
За офіційною статистикою, від початку вторгнення постраждало понад 60 музеїв і галерей: зруйновано — 22 одиниці, пошкоджено — 41 одиницю. 37% цих руйнувань припадає на Донецьку область, 11% на Харківську.
До прикладу, 25 квітня 2023 російська ракета С-300 зруйнувала Куп’янський краєзнавчий музей у Харківській області й забрала життя директорки музею Ірини Осадчої та ще однієї співробітниці музею, Олени Водоп’янової.
За пів року окупації директорка зі своєю командою рятувала музейні фонди, до яких входили історичні документи та рідкісні фотографії, археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції.
Знищення музею в Куп’янську, на жаль, не поодинокий випадок. Це лише маленька частина з безлічі російських злочинів проти людяності та культури України. Ці злочини регулярно фіксують, щоб росіяни постали перед справедливим судом, і не лише перед Богом.
Фото: Facebook Національного музею Тараса Шевченка
Російські окупанти крадуть не лише українську побутову техніку, одяг та цінні речі. За час повномасштабного вторгнення окупанти пограбували кілька десятків музеїв, зокрема в містах, де була окупація: Маріуполі, Мелітополі та Херсоні.
Так, Україна вже зафіксувала викрадення десятків тисяч предметів мистецтва, зокрема артефактів, віком кількох тисячоліть. Але, як зазначає міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, це далеко не все.
За попередніми оцінками експертів, масштаби розкрадань на тимчасово окупованих територіях значно більші. Про кількість викрадених об’єктів достеменно зможемо говорити лише тоді, коли буде деокупована наша територія.
Факти злочинів проти культурної спадщини у Херсоні вже були зафіксовані та передані до ЮНЕСКО, щоб запобігти незаконному трафіку музейних експонатів й згодом повернути додому викрадені цінності, — додав Ткаченко.
Міжнародні експерти одностайно визнають, що це найбільша крадіжка предметів мистецтва після Другої світової війни. Подібно німецьким військам, росіяни не просто крадуть, вони нищать ці предмети та об’єкти культури.
За підрахунками МКІП України, пограбування та руйнування культурних об’єктів уже завдало збитків на сотні мільйонів євро.
Попри численні виклики війни, музеї та культурні об’єкти продовжують жити та працювати. Так, скрізь, де це стало можливо, музейне життя відновили ще минулої весни.
Наприклад, у столиці після визволення Київщини одним із перших відкрився Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Директор цього музею Юрій Савчук ще в лютому 2022 року задумав виставку “Україна — розп’яття”. Відкрилася вона 8 травня того ж року і стала першою у світі музейною стаціонарною виставкою про війну, яку демонструють у кількох десятках країн світу.
Фото: Facebook Національного музею історії України у Другій світовій війні
Влітку 2022 Національний музей Тараса Шевченка зумів організувати п’ять проєктів майже одночасно. Музей Ханенків, попри обстріли та блекаути, запрошував відвідувачів на свої виставки, дискусії та концерти.
Надихають і музеї Харкова. Зокрема харківський Літмузей, з перших тижнів вторгнення їздив з виставками західною частиною України, а зараз продовжує офлайн роботу в Харкові за умов безперервних обстрілів.
Не відстає й одеський художній музей. Наприкінці січня 2023 року він запустив резонансний виставковий цикл Мови війни. Його мета — зберігати й транслювати мистецтво воєнного часу, надати поштовх рефлексіям на обставини, в яких країна опинилася понад рік тому.
Головне фото: Олександр Ткаченко / Facebook
Та 18 травня — не лише день музеїв, а й найціннішого скарбу української культури — вишиванки. Цей національний одяг про наше коріння, ідентичність та спадщину. Ми розповіли, як зародилося свято вишиванки і як його святкують.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.