Київ, який ми любимо: емоційні зізнання наших телеведучих до святкування Дня міста

Поділ, Золоті Ворота, Хрещатик чи пейзажна Алея, у кожного є особливі місця в Києві, які неможливо забути. Які тягнуть, наче магніт — просто пройтися, відчути аромат, надихатись неймовірною атмосферою, подивитись на красивих людей. Кожен любить Київ за щось своє. І щороку 26-го травня ця любов розквітає ще більше. Бо це — його день, День Києва. 

Телеведучі StarlightMedia та телемарафону Єдині новини також поділилися часточкою своєї любові до столиці. Розповіли про свої місця сили, улюблені маршрути, поділилися місцями, які обов’язково треба подивитись. 

Анастасія Мазур

Київ зустрів мене вперше 16 річну, з провінційного містечка. Тому для мене Київ — це про здійснення мрії, про досягнення, про першу свідому перемогу. Я обожнюю Київ весною. Він дихає молодістю і життям, навіть зараз, в часи війни, місто живе, активне, сильне і незламне.

Ще зі студентських років обожнюю Золоті Ворота, Поділ, площу Українських Героїв (раніше Льва Толстого). Ці маршрути зберігають багато пригод молодого життя. 

Зараз я живу в Бучі, і коли відчуваю, що скучила за Києвом — обов’язково їду на Золоті Ворота, звідти йду до Львівської площі, далі на Пейзажну алею, вниз до Контрактової — це мій улюблений маршрут. Але загалом, кожен куточок Києва прекрасний.

Київ не уявляю без його п’янкого аромату каштанів, без магнолій і бузку у ботсадах. Без ранкового дзеленчання трамваїв і заторів, без перепічки на Хрещатику та тисяч прикольних кав’ярень. Та головне, не уявляю, без людей, красивих, поспішаючих, які, власне, і створюють цей настрій, цю енергію міста і саме місто!

Юлія Сеник 

Де б я не була, повертаючись в Київ, завжди відчуваю — я вдома! Місто-дім, місто-сімʼя, місто-захисник. Місто мрії, де хочеться жити, працювати, боротися за своє. Місто незламності, сили та непокори. Місто, в якому останні роки неспокійно, тривожно, але жодного разу не хотілося його полишити.

Не уявляю Києва без заторів, шаленого ритму, який так стимулює, не дає розслабитися ні на мить, без найароматнішої кави, та найсмачніших кафешок.

З днем народження, Києве! Столице наймужнішої нації! Перемоги на усіх фронтах! Тихих ночей тобі! Теплих сонячних ранків! Я тут, з тобою, вдома!

Мої місця сили: Києво-Печерська Лавра, Китаївська пустинь (Китаєво). Ще зі студентських років, коли важко на душі, коли треба прийняти складне рішення, подумати, відчути як вчинити, чи просто надихнутися. Для мене ці місця особливі. 

Мрію, що настане перемога і, як раніше, вільно без сирен, гулятиму вздовж дніпровських пагорбів Маріїнським парком, милуватимусь дивовижною панорамою Дніпра та лівого берега з Володимирської гірки. Як же хочеться просто, в спокої, попити найсмачнішої у світі кави, в затишній кафешці на Подолі.

Читати на тему

Прокидайся: міст на Оболоні відкрили! Кличко повідомив радісну новину для киян

У Києві відкрили міст на острів Оболонський: що відомо.

Яна Брензей

Я люблю Київ за стійкість. Місто за час його історії неодноразово руйнували, сьогодні його знову закидують бомбами, а воно все одно живе і все одно стоїть, каштани квітнуть і море зелене грає і тихий день догора. 

З приводу місця сили, то я в таке не вірю, тому їх для мене немає (сміється).

Є місця, в які я просто люблю повертатися. Це там, де мені затишно, там, де мені спокійно, де комфортно — і це Русанівка, Русанівська набережна.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, мені чомусь було тривожно саме через те, що я більше ніколи не зможу поїхати на Русанівку. Якщо російські війська захоплять Київ, виходить, що я ніколи більше не пройдуся набережною Русанівки.

Тому коли сили оборони України відкинули їх від Києва, звільнили Київську область і стало трошки безпечніше, коли ми нарешті змогли більш спокійно ходити вулицями міста, за межі каналу, на якому ми жили місяць від початку великої війни, то перше місце, куди я поїхала, була саме Русанівська набережна. Це було відчуття повернення свого, відчуття себе на своєму місці та ситуації під контролем. 

В Києві потрібно обов’язково побачити — Київ! Тому виходьте з автобусів, виходьте з машини і йдіть пішки.

Розпочніть свою прогулянку на Золотих Воротах, йдіть до Софії, потім на Пейзажну Алею, спускайтеся на Поділ. Гуляйте Подолом до Фунікулера, підіймайтеся через парк на Скляний Міст, там, на жаль, зараз не можна прямо пройти до Арсенальної, але є альтернативні шляхи. І далі, куди вас душа заведе, відчуйте це місто, його ритм і особливо в теплу пору це робити дуже приємно. 

Я не уявляю Київ без українського прапора, вірю в те, що немає версії реальності, де над київськими пагорбами не майорить наш стяг.

Але реальність така, що ми маємо усі об’єднатися, і як на початку повномасштабного вторгнення, далі відстоювати наш український прапор, як у Києві, так і в інших українських містах, у складі сил оборони України або підтримуючи їх всім чим можемо. 

Тетяна Висоцька

Моє серце давно віддане Києву, це була любов з першої зустрічі. Я вперше приїхала в столицю якраз у травні, коли цвіли каштани, буяла зелень.

Не уявляю Київ без цього, без міської метушні, Майдану, парків, бруківки. 

Мої місця сили — Поділ, ботанічний сад на Університеті, прогулянки вуличками на Золотих Воротах.

А за що ти любиш Київ? А які цікаві факти знаєш про місто? Пропонуємо пройти наш тест і дізнатися щось новеньке про Київ. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.