Якою має бути трансформація українських шкіл: проект

Фото Pexels

Складно знайти дорослих чи дітей, які б любили відвідувати школу. Для багатьох це був не найприємніший період життя через булінг, або складні завдання у програмі, або ж і просто через небажання вивчати шкільні дисципліни.

Однак цілком ймовірно, що поміж цих причин практично у всіх колишніх чи нинішніх школярів є й інша: зовнішній вигляд та атмосфера у школі. Йдеться не про старі вікна, гардини чи стіни, а про планування простору та його наповнення.

Команда експертів Big City Lab розповіла про своє бачення модерних українських шкіл з урахуванням реалій в Україні та викликів, що стоять перед молоддю країни.

Модернізація шкіл України: як це зробити

— Школи в Україні — це, зазвичай, старі радянські приміщення, що не відповідають потребам дітей і вчителів та сучасним вимогам до освітнього простору, — кажуть у Big City Lab.

Як зазначають експерти, під час роботи над проектами для шкіл у Маріуполі, вони виявили: по всьому місту школи забудовані за пʼятьма типами. Ці ж пʼять типів забудов повторюються сотні разів по всій країні.

Тож змінити українські школи можна, переробивши лише пʼять проектів.

Експерти трансформували ці пʼять проектів, школи за ними вже восени 2024 року відчиняться у Київській, Харківській областях, а також у Кривому Розі та Запоріжжі.

Безпечний простір у всіх значеннях цього слова

Через повномасштабне вторгнення тисячі шкіл були знищені або частково пошкоджені російськими обстрілами. Тож відновлювати їх варто з урахуванням: треба зробити краще, аніж було до того.

Експерти проекту наголошують: варто створити школи з безпечним укриттям на випадок небезпеки з повітря; уникати глухих кутів задля запобігання цькуванню у школі; робити простір відкритим, аби там не було сторонніх людей.

Школи мають бути місцем фізичного, психологічного та емоційного комфорту для дітей.

Також у проект вмістили зони для усамітнення всередині великих просторів, інтуїтивно зрозумілу навігацію по приміщенню та відсутність тупиків.

Школа як частина спільноти

Школи не повинні бути місцем, куди після останнього дзвінка з уроку не можуть потрапити громадяни чи школярі. Натомість проект пропонує зробити спортивні майданчики, класи творчості та музики, майстерні доступними для всіх охочих й після 16:00.

Те саме стосується й актових зал, які зазвичай відчиняються лише на святкування.

Серед інновацій також пропонують додати яскраве та різноколірне освітлення, вуличні розетки (задля проведення відкритих ярмарків) та загальний простір на першому поверсі школи.

Безбарʼєрність

Безбар’єрність — це фундамент кожного рішення. Жодних фізичних та освітніх перепон.

Школи враховують, що всі діти різні, але повага та можливості, які вони отримують, — абсолютно однакові.

Радянське планування не будувало зручні простори для різномаїття людей, бо в СРСР всі мали бути “рівними”. Натомість оновлені школи України обовʼязково мають будуватися з урахуванням маломобільних груп населення.

Відсутність візуального шуму та доступна навігація на прилеглих шляхах, а головний вхід чітко проглядається здалеку.
Доріжки мають рівне покриття та є достатньо широкими, щоб група дітей могли йти поряд.
Враховується можливість дістатися школи на велосипеді чи самокаті та залишити транспорт біля входу у безпечному місці.
Обовʼязкові нормативні пандуси чи підіймачі, широкі дверні проходи та можливість фіксації дверей, відсутність порогів.
Простори якісно освітлені та оглядові. Тактильна мапа поверхів та навігація полегшить орієнтування дітям з розсіяною увагою.
В будь-яку точку школи зручно дістатися тим, хто має труднощі в пересуванні, завдяки ліфтам, підіймачам та відсутності бар’єрів на шляхах руху.

Читати на тему

Є кілька категорій дітей із дуже різним рівнем освіти. Як війна вплинула на школярів України

Як пройшов навчальний рік в Україні та які проблеми виникли під час повномасштабної війни.

Простір для кожного, важливість перебування на вулиці

Зазвичай шкільні подвірʼя пустують як на уроках, так і на перервах, не виконуючи жодної функції. Натомість у проектах рекомендують додати зони для відпочинку, стільці та столи на подвірʼях, заохочувати дітей більше часу проводити на свіжому повітрі між заняттями.

Також проект трансформації включає збереження та насадження нових дерев, побудову зовнішніх павільйонів та можливість зайти до вбиральні як з будівлі, так і з двору.

Також простір має формувати вільну людину з власною думкою, а не тоталітарного громадянина.

Багатофункціональність та можливість щось змінити

На жаль, шкільні будні українських дітей заточені у нерухомі стіни протягом повноцінного восьмигодинного робочого дня, де можна лише або сидіти за партою, або бігати коридорами. Там нічим зайнятися.

Натомість в основі проектів лежить багатофункціональність просторів, поєднання тих чи інших пропозицій і побажань. Змінюється підхід до використання холів та коридорів.

Школа з нотками дому

Створити затишок у школах допоможуть меблі та матеріали, що нагадують дім. Для цього також застосовується й світло як елемент способу створення якісного простору. Наприклад: використання більших вікон, прозорих дверей та світлих тонів класних кімнат.

Також проект пропонує використовувати більше деревини та рослинність для інтерʼєру.

Ідентичність

Щоб вирізняти школи Троєщини одну з поміж інших, потрібно провчитися там хоч кілька років. Абсолютно ідентичні сірі будівлі, побудовані за одним проектом — це історія не одного району та області.

Натомість школам та учням з вчителями дається можливість будувати власний простір так, як вони того забажають. Це стосується вибору матеріалів, дизайну.